Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 6 декабря 2022
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Введите страницу      

Начало 135 страницы

Зустріли вони нас привітно, але там всіх їх зомбуванням переконують що Юлія Тимошенко, Ющенко, Луценко майже вороги України, а ось регіони, соціалісти, комуністи приносять їм щастя.
І з якоюсь злобою вони намагалися переконати в цьому нас.
Світлана поділилася з Олею Калітіною, що ті кого возили в Київ від нас (них)
на мітингування за Януковича (на Майдан Незалежності) весною 2007 року заробили там тисячі гривень.
На моє запитання Світлані чи знають вони, що їх батько під час війни 1941 року, втік з німецького полону і моя мама довго переховувала його на горищі, хоч в хаті жили німці і якби взнали про це, то знищили б всю нашу сім`ю. Відповіла ні не знаю і дивилася на мене ніби я говорив неправду. І коли я повідомив, що після приходу Радянської Армії їх батька комуністична влада кинула в штрафний батальйон і, що його вбили на постелі свої, вона дивилася на мене з недовірою.
23.06 я забрав готову табличку для могили Гасенків і з Олею поїхали в Тарасівку.
Заїхали до Тоні Плювако і з її чоловіком Іваном поїхали на цвинтар і встановили табличку на хрест. Більше в цей день ми не планували інших зустрічей, тому я пообіцяв Тоні, що поспілкуємося коли повернемося з цвинтаря.
Але ще на цвинтар мені по мобільному двічі телефонував Федя Сиваш, що з Поліг вже їде в Тарасівку і просив щоб я його чекав десь на дорозі.
Я вибачився перед Плюваками, що так вийшло, зробив фото нас усіх і поїхав.
З Федею ми поїхали в (Решетилівку). Заїхали на цвинтар де поховані Сиваші дід, баба і мої мама і батько.
На дорозі нас зустріла Аня Доля. Потім відвідали Іванченко Тоню. У неї ще раз говорили де знаходиться хата Сиваша Федора і, що вона ще пам’ятала, і поїхали до того подвір`я.
Для Феді було несподіванкою, що весною 2007 року померла Ольга Горулько (невістка Дмитра Горулько), яка жила в хаті Федіного діда Сиваша Федора, з якою Федя спілкувався в 2006 році.
Після смерті Ольги родичі продали Сивашівське дворище. Купив її Божко Павло Микитович, який проживає через дорогу. То було подвір`я, як їх називали, Сидори.
Так як в Сивашівському подвір`ї була збудована і нова хата, то Павло, тепер, частково уже розібрав стару хату в якій жив ще Сиваш Федір з родиною. Ми зняли розміри з цієї хати і садиби, яка складає 1гектар і 15 сотих.
Божко Павло з дружиною повідомили, що приблизно в 2000 році в Київ переїхала до сина Горулько (Сиваш) Тетяна Трохимівна, якій тепер 89 років.
В Києві на Оболоні проживають її діти, дочки Валентина, Надя і син Віктор.
Федя просив мене зустрітися з Тетяною і взяти в неї необхідно можливу інформацію.
Я зателефонував її сину Горулько Віктору, мені повідомили,що Тетяна в селі біля м.Попільні і привезуть її в Київ восени. Але нам зустрітися з нею невдалося бо
14.09 2007 року там в селі Тетяни Трохимівної нестало.
Тепер я мав намір зустрітися з дочками Тетяни Валентиною, Надею і сином Віктором і все зафіксувати з розповідей її дітей.
Ця зустріч відбулася з сином Віктором напередодні водохрещення 18 січня 2009року.
Народилася Сиваш Тетяна Трохимівна 25.1.1918 року, померла 14.09.2007р.
Ми обидва пригадали, що коли Тетяна, після війни, повернулася з Німеччина, то довгий час пацювала в колгоспі «Ревхвиля» трактористкою.
В Німеччині Тетяна 13.05.1945 року народила дочку Сиваш Валентину Павлівну. Прізвище дочці дала своє. А де проживає цей Павло чи в Україні чи в Росії невідомо.
Складніше стало коли Віктор почав пригадувати Сивашів діда і бабу. Як і ввесь «великий советский народ», якому витравлювали пам'ять про наших предків, Віктор пригадав ім.`я діда Трохим,а ось його роки народження і смерті і ім.`я баби не згадав.

Конец 135 страницы

Введите страницу      

Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.