багато налатаних латок і це допомогло їй йти по ґрунтовій дорозі, не так давили різні камінчики.
Це, братику, неможливо забути. Сльози душать серце стискається за обіжену долю і мамулі і батька. Який тернистий був їхній життєвий шлях. Скільки вони всього перенесли в ті радянські часи.
Я написала Віті Сивашу про його тьотю Віру, найменшу сестру дяді Гриші Сиваша. Боляче згадувати, як Віра стала жертвою більшовизму в часи розкулачування. Батьків дяді Гриші Федора і тьоті Галини (його дружини) та їх дочки Віри.
Забрали у них усе майно, а потім придралися до речей Віри. Віднімали у неї з рук її різний одяг, ображали, вигонили з кімнати на подвір`я.
І тут нерви Віри не витримали. Вона втратила розум.
Пригадую, як вона приходила до нас, сідала на лаву, дивилася якимось дивним поглядом і голосно почала співати, викрикувати, махати руками, потім, опинившись на підлозі, влаштовувала танці, тупцювала ногами, підплигувала і т.д.
Я зі страхом сиділа в куточку на лежанці (ліжко викладене з цегли і всередині підігрівається димом від плити коли там топиться авт.), тримаючи малу Надю, а мама стояла біля полу (це ліжко з досок, авт.) і гірко плакала та щось шептала.
Коли приступ у Віри закінчувався, мама брала її під руки і відводила до батьків.
Жили вони тоді по сусідству з Мендилями. (Це метрів 300 від нас, авт.). А прийшовши додому, мама голосно починала плакати, молилась до ікони, що висіла в кутку, і проклинала все на світі, та тих, хто довів Віру до божевілля. Оце, братику, ще одна жертва в нашому роду, який жахливий час довелося пережити від Симоненкових комуністичних злодіянь. А тепер воно ще і колотить країну на кожному кроці. Все йому не так, навіть, вчора показав свою пику на екрані, засуджував зміст Нового Гімну. Яка сволота, чіпляється всюди. Смердить у кожну щілину.
Напиши мені, братику, бо я не зрозуміла, чому цей комуняка пристав до Віктора Ющенка. Мабуть, казиться, що розумний Ющенко повністю не піддається його комуністичним ідеям.
Я із насолодою слухала 3.03 виступ з «Нашої України» Юрія  Крючковського. Це був чудовий, патріотичний виступ. Дай, боже, йому здоров`я.
Я уже 3 місяці не виходжу з двору. Люта холодна зима і опік ноги мучив мене такий довгий час. Край треба поїхати в Остриківку, але погода ще не наладилася. Думаю, що після 20 березня 2003року, потепліє, дороги будуть нормальні і я тоді поїду.
Як здоров`я не підведе, то поїду в Тарасівку провідаю Мішу, сходжу до могили мами і повезу Ані Долі деякі подарунки, що доглядає за могилою мамулі. Як удасться з`їздити, то тоді про все напишу.
Збираюся поїхати і на проводи, як не підведе здоров`я.
Приїжджала Люда з Андрійком, побули 2 дні. Андрюша ходить в 7ий клас, трудно йому вдається математика і мови. Слабо пише.
Тамарочка і Вітя живуть в нормальних умовах.
Анечка закінчує 11й клас. Напевно, поступатиме тут, в Мелітополі.
Багато факультетів в університеті, а також багато філіалів з різних університетів по різних спеціальностях. Оце такі у нас діла.
Юра теж живе нормально. Ігорьок навчається в 7му класі. Вчиться майже на п’ятірки, по сучасному 11-12 балів.