Єдисанська (Очаківська) орда у 17-18 ст. кочувала на правому березі Дніпра, від річки Кам’янки до річки Родимки, правобережної притоки Південного Бугу.
Головні селища орди розташувалися навколо турецької фортеці Очаків. Звідси ще одна її назва Очаківська орда. Вона була найбільш численною серед ногайських орд в другій половині 18 ст. і налічувала близько 40000 кибиток.
З Очаківською ордою вели запеклу війну Запорозькі козаки. У 1770р. Очаківська орда визнала протекторат Росії і згодом була переселена у степи між Доном та Кубанню.
Звідси у 1770р. частину цієї орди було переселено у прикаспійські степи та долини Дагестану, а частина покинула межі Російської імперії та  відкочувала до Південної Бессарабії, де злилася з Буджацькою ордою.
Едичкульська орда з другої половини 16ст. кочувала у Буджаку, тобто між Дністром і Дунаєм. У середині18ст. за наказом кримського хана вона перейшла на лівий берег Дніпра, де зайняла територію від Кизикермана до гирла р. Конки(з півдня на північ) та від Дніпра до верхівїв р. Конки і р. Берди (із заходу на схід)

Після поразки Кримського ханства в російсько–турецькій війні 1768- 1774р.р. Едичкульська орда визнала протекторат Росії. У другій половині 18ст.у Едичкульській орді нараховувалося 20000 кибиток.
В 1771р. ногайців цієї орди було переселено на Кубань, де вони мешкали не довго. Значна частина втекла до турецьких володінь, а незначна решта ногайців цієї орди на початку 19ст. з дозволу російського уряду, повернулася в приазовські степи, де і осіла на землях вздовж р. Молочної. Ними було утворено два поселення (1388 душ чоловічої статті). Після Кримської війни 1853- 1856р.р. під впливом мусульманського духовенства, ногайці, що залишилися від Едичкульської орди, емігрували до Туреччини.
Орда-військово-адміністративна організація кочівників.
(за комуністичного режиму слову орда влада надавала негативного значення. Цим словом називали тих кого хотіли принизити).
Як видно, з попередного запису з книги “Історія рідного краю» Лях С.Р.,Лях О.К. практика виселення Росією народів з їх споконвічних земель, ногайців, татар, і заселення росіянами,або чужинцями, практикувалася з давніх давень. Тому, те що за більшовицької ери, виселяли народи з їхніх земель, українців, татар з Криму і інших, це не винахід, це продовження старої практики. Так татар в 1944 році виселили з їх споконвічних земель, заселили росіянами, а тепер намагаються всіх переконати, що це ніби російські землі.

Сторінка 114.
Архів Коша Запорізької Січі.
Центром січової адміністрації, господарем усіх Вольностей виступав Запорізький Кіш-своєрідний старшинський уряд з відповідними службами. В ході своєї діяльності по управлінню військом і підвладними територіями, Кіш вів різноманітну документацію-укладав компоути (списки) козацьких куренів, видавав атестати про належність до козацького куреня, паспорти для козаків, що віддалялися в свій хутір чи виїжджали у відрядження, ордери на здійснення певних дій, у численних переписах, реєстрах, відомостях, описах зберігав дані про кількість