Ви довго на мене тиснули, щоб я дав дані на моїх синів Володимира і Михайла. І я вимушений був Вам написати правду, передумови цих складнощів.
Тепер я вимушений знову тобі дати відповідь повну, чи я можу працювати в архіві чи ні.
Я вимушений розкрити куди я витрачаю дорогоцінний час.
В сьогоднішніх умовах я не роблю життєвих складнощів і заробляю гроші скрізь де мені під силу. Тому крім того, що  вирощую врожай для себе, частину його я сам продаю.
Мене влаштували на чергування і я певний час чергую.
Плюс роботи по ремонту свого авто, в квартирі, в будинку в селі.
Також інколи ремонтую чужі авто і інше.
Після смерті Марії Іванівни, я захотів побачитися з сестрою Надею, яку востаннє я бачив в 1990 році.
Можливо, хто знає, коли ми ще побачимося.
Тому для підготовки до поїздки, я працював більше для цього.
Ось чому я, останнім часом, мав, м’яко кажучи, мало часу на роботу в архіві.
Тепер я побував в Наді. Викручуюся фінансово і постараюся наскільки зможу вникнути в нашу спільну роботу.
Відносно моїх хлопців. Маю куцу інформацію. Як повідомили мені, Володимир Сиваш, поки що не одружений. Але є знайома, і він має серйозні наміри одружитися на ній.
Михайло Сиваш, дружину звуть Люда. Мають доньку Катю. Зовсім недавно переселився в свою збудовану квартиру на  масиві Осокорки. Михайло пішов з роботи з магазину будівельні матеріали. Мабуть відкрив якусь свою справу.
Має мобільний телефон. По ньому я з ним говорив. 38 050 3585556.
Одного разу я хотів переговорити з Володимиром і зателефонував на Оболонь. Відповів жіночий голос і мені здалося ніби знайомий для мене, але я запитав хто це. Мені вона відповіла Люда і що Володі дома немає. Цей голос був дуже подібний на голос Люди Обіход. Я поклав трубка, а сам подумав, Люда приїхала в Київ і до мене чогось не зателефонувала.

По фонду 229. Я його знайшов в «Путеводителе 1958г.» в перші дні моєї роботи в архіві. Але це дуже обширний об’єм матеріалу. І так вийшло, що були інші, ніби більш важливіші питання, і я його все залишав, заходив в нього тільки частково, більше року тому.
Я готовий повернутися, до них, але дуже жаль, що Федя не зафіксував номера фонду! Це дуже важлива деталь.
Якщо їх не знаєш, то в архіві, навіть, не хочуть говорити з тобою.
Це подібно когось шукати і не знати прізвища.
Як би Федя зумів їх вияснити, це було б набагато менше роботи.
Я б працював вже в фонді, а не шукав самі фонди.
Сам фонд 229 загальний, а в ньому ще тисячі фондів.
11.02.2004 року, при перегляді «Путеводителя» на стор.339 я знайшов назву села Сиваш, Зміївського району, Харківської губернії 144. Але я не встиг замовити цей фонд і опрацювати його.
Я тобі повідомляв таку запис: Додаток стор.162
«Перелік документів Коша Нової Запорізької Січі», що  зберігаються в архіві Санкт-Петербургського філіалу інституту російської історії РАН у збірці А.О. Сокальського, фонд 200 опис2» це відносно фонду 229.