Як правило бунчукові товариші походили з багатих старшинських сімей.

Вітя, якщо щось знайдемо пізніше, після того як віддали книжку в друк, то можна роздрукувати окремі листки на комп’ютері і вклеїти в готову книжку.
Стосовно «Полтавські губернські відомості» треба іти в бібліотеку ім.Вернадського.
Коли піду, то про результат напишу додатково.

Тим хто приймав участь в померанчевих подіях в м. Києві, видали такі посвідчення і я кладу тобі в лист його копію.
Про те що на інавгурації Президента України Віктора Ющенка були Немцов і Чубайс ти вже знаєш. Немцова Ющенко призначив своїм позаштатним радником.
В Росії на Немцова котять бочку, щоб він, в такому разі, вийшов з громадянства Росії.
                                                                                                  До побачення.
                                                                                      Привіт Вам від мене.               Іван     17.02.2005року.

Були ще мої листи періоду «Померанчевої революції» 2004р., але їх мені не повернули, тому я їх не надрукував.

При написанні книжки були епізоди які я вводив в текст, але вони були як продовженнями того про що я писав в листах Сивашу Віктору Григоровичу. Тому щоб не повторювати вдруге написане в листах я просто окремі епізоди доповнював в раніше написані мною листи.

В газеті «Шлях перемоги» №14 за 8 квітня 2009 року я натрапив на дуже цікаве інтерв’ю. В своїй двотомній книжці «Країна Москаль, або Московія» В. Білінський розкриває дослідження істориків світу і його про те, що московські владоможці нав’язували світові велику кількість облудних міфів (вигадок).
«Українська і російська історичні науки базуються на хибних постулатах. Це: вигадка про слов`янське походження московітів;
вигадка про входження так званої Ростово-Суздальської землі впродовж ІХ-ХІІ віків-до Великого Київського князівства, себто-до Руської землі.
Обидва постулати-звичайнісінька брехня московської історичної (і не тільки) науки.
Посилаючись на археолога графа Уварова, і російського антрополога Богданова, які цілком спростували вигадку про московське «слов`янське коріння». Крім цих головних вигадок, існує ще безліч дрібніших, проте не менш брехливих, як-от:
-вигадка про Олександра, так званого Невського;
-вигадка про так звану Куликовську битву;
-вигадка про заснування Москви у 1147 році;
-вигадка про відокремлений від Золотої Орди розвиток Московії впродовж 1238-1502 років;
-вигадка про «собіраніє землі руской» та десятки інших.
В часи Російської імперії, проводити подібні дослідження суворо заборонялося. Але запитання щодо міфів імперії у багатьох виникали.
На цій брехні, яка втокмачувалася у наші голови довгих триста років, виросли десятки поколінь людей.