Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 18 февраля 2020
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 158 страницы

Підраховували на кожного колгоспника чи двір, що йому давав колгосп. Наприклад: хворе порося, яке потім здохло, солому, можливо, якесь зерно, оплата, часткова, податків (м`яса) державі за працівника.
Часто виходило, що платити було вже нічого, або це була дрібниця. Людину заставляли працювати далі до виробітку норми мінімуму.
Якщо норма не вироблена, працівника могли навіть судити, як називали, ніби за ухилення від суспільно-корисної роботи.
В селі люди тримали порося. Коли воно виростало і господар різав його, то обов`язково повинен був зняти шкіру і здати державі. Пізніше люди почали ухилятися від цього. Різали порося дуже рано і в приміщенні смалили на ньому волосся паяльною лампою, щоб менше хто бачив це, а потім витягували на подвір`я і десь за спорудами швидко трохи смалили соломою, щоб був запах соломи, а не бензину.
Вітя, стосовно назви Петропавлівка, села Тарасівка, я іншої думки.
При роботі в архівах я зустрічав не один раз назви приходів (церков) Петропавлівський.
В старі часи іменами людей не називали села, міста і інше.
Це вважалося гріхом. Бо згідно Біблії, не дозволяється створювати собі кумира, або поклонятися іншим крім Бога. На землі тільки царі, королі трактувалися, як намісники Бога на землі. Інколи їх канонізували до лику святих. Це тільки окремих, кого вирішувала церква канонізувати.
Тому більшість назв давали пов'язану з релігією, релігійними особами, канонізованими.
Могли назви перерости на назву розростаючого поселення. Наприклад: хтось, якийсь Роман, поселився в степу і утворив власний хутір. Хутір називали Романів, а з часом, коли рядом оселилися сини, родина, а потім інші люди, тепер причетні до цього родинного клану, ця назва могла залишитися назвою початковою, цього населеного пункту.
Перейменування, це зовсім інше.
Я, в свій час, запитував маму, звідки назва села Петропавлівка.
Вони пояснювали мені, що є святі Петро і Павло, і на честь святих назване село. А при комуністичному режимові, в період боротьби влади з релігією, в 1922 році його переіменували в Тарасівку
Ваші представники працювали в архівах міст Пологи і Запоріжжя. І відомо, як називалася в селі церква. Якщо приход Петропавлівський, то і сумніву немає в походженні назви села.
(Пізніше пригадав що церква була Троїцька, тому і храм в селі був на релігійне свято Трійцю).
В попередньому листі я допустив помилку. Треба читати Попов Василь Степанович, а не Петрович.
При оформленні для себе субсидії в документах служби я побачив прізвище Сиваш Тетяна. Я подумав, що це Сиваш Тетяна з нашого села живе у дочки Валентини і в співробітниці попросив її телефон.
Співробітниця дала мені її телефон. Я зателефонував цій жінці. З`ясувалося, що це не та Сиваш
Її прізвище Сиваш, це по чоловіку, який помер. Зв'язків, з рідними чоловіка, вона не підтримує, Але повідомила, що брат її чоловіка живе в Москві. Він бувший військовий, Сиваш Степан Григорович. Його вік, приблизно, 70 років. На початку травня він повинен приїхати в Київ і Нові-Петрівці на поминки рідних. Я попросив її взяти його координати в Москві, і щоб він, по можливості, зв'язався зі мною. Після розмови зі мною, жінка сказала, що Степану Григоровичу буде цікаво поговорити зі мною на ті теми, які я зачіпив в розмові з нею.

Конец текста 158 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.