Сторінка 125.
Державні кордони у 18ст.
У 1742р. були встановлені межові знаки вздовж російсько турецького кордону на схід від Дніпра: по Кінських Водах на витоки Берди, по Великій Берді до впадання в неї річки Кара тиша.
Сторінка 130, 131.
Оборонні лінії.
У 1770р. розпочалося Рсією будівництво "нової" Дніпровської укріпленої лінії.
Дніпровська лінія простягнулася від о .Хортиця на Дніпрі до Азовського моря вздовж течії рік Кінської та Берди на відстань 180 кілометрів. Вона складалася з восьми окремих фортець Кирилівської (на вододілі Берди і Кінської)
Сторінка132.
.Микитинської (на правому березі р. Конки).
Під час будівництва Дніпровської лінії виселялися козацькі зимівники, для забезпечення будівництва матеріалами, вирубалися ліси.
Все це робилося без відома Коша.
Побудова Дніпровської лінії завершила процес оточення Запорозьких Вольностей російськими поселеннями та остаточно вирішила долю Запорізької Січі.
Сторінка 136, 137.
Роздача запорізьких земель після зруйнування Запорізької Січі.
Після ліквідації Січі російський уряд розпочав масові роздачі земель приватним особам.
Умовою успіху нових хазяїв краю було успішне проведення колонізації урядової програми. Отримання жаданих чинів і нагород, закріплення великих земельних ділянок у приватну власність залежали, перш за все, від здатності особи заснувати поселення, наповнити їх людьми, забезпечити активну господарську діяльність.
… Заходилися гарячково перелицьовувати стару запорозьку спадщину. Нові колонізатори прагнули козацькі слободи і зимівники переводити в категорію військових поселень і державних сіл.
Це робилося так: при огляді Запорозьких поселень представниками губернської адміністрації переписувалося все наявне в них населення, приблизна кількість землі і поселення оголошувалося державною чи військовою слободою свою назву такі поселення часто отримували від імені осадчого.
Вітя, ми шукаємо невірно. Писаря Сиваш, якщо це було так. Треба шукати в Полтавському курені, а не в російськом полку. Кожне слово має велике значення.
Вважаю, ми даремно шукали документи на надання землі в Петропавлівці, Решетилівці (Пологівської) Запорізькому козакові-писарю Саві Сивашу. Це поселення було засновано в 1790 році, тоді коли росіяни вже були знищили Запорізьку Січ в 1775 році.
Наймовірніше земля була куплена родиною Сивашів.
Сторінка 177.
Кірове (Жеребець) Оріхівський район.
Запорізький зимівник 1745-1765р.р., Кряжева фортеця Дніпровської укріпленої лінії 1770р. Збереглися залишки 5 редутів.
Козацький хутір Жеребець поряд із фортецею (ІМС, с 546-547).
Комишуваха, Оріхівського району.
Микитинська фортеця Дніпровської укріпленої лінії 1770р.
Збереглися руїни. Поселення запорожців після 1775. (ІМС, с 208)
Бердянськ (Берди) місто, райцентр.
Фортеця Дніпровської укріпленої лінії 1770р. (ІМС,с 114)
По лінії де розташоване наше село Тарасівка, було дуже багато поселень пов'язаних з оборонними спорудами, це російські фортеці у володіннях запорізьких козаків: