Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 25 сентября 2020
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 2 страницы

Частина 1.

Продовження "Сивашської Одісеї".

В лютому 2002 року я одержав лист від брата Сиваша Віктора Григоровича з Єкатеринбурга, Росія, з пропозицією відповісти на анкетні питання свої і своїх близьких, рідних, для написання родоводу.
Я відразу включився в цю роботу
Я давно хотів щоб про мою родину і мене залишилася майбутнім правда, крім тих неправдивих вимислів, які вже гуляють.
Раніше, сестра Марія Іванівна Обіход (Сиваш) обіцяла написати про наш рід. Казала, що коли піду на пенсію, то напишу про наш рід.
Я її заохочував і обіцяв допомагати.
Але далі бажання справа не зрушила.
Тому, при цій нагоді, здійснити свою мрію, я активно включився до збору матеріалів і пошуку їх в архівах України.
Я не знав чи відправили таку ж пропозицію моїй сестрі Марії Іванівні Обіход (Сиваш), тому зняв ксерокопію цієї анкети і відіслав їй. Запропонував їй про все написати і відправити самостійно або через мене, щоб в цей фінансово тяжкий час заохотити її і не думати про кошти, які треба було витратити на пересилку, хоч вони були і незначні.
Написав свої відповіді по анкеті з пам`яті, зібрав ті матеріали, які пропонувалося і якими володів. З деяких з них зняв ксерокопії і відправив в Єкатеринбург. <
В Київ мені часто телефонував з Ханти-Мансійська, Росія брат Федір Григорович Сиваш. Дещо запитував і повідомив, що незабаром приїде в Україну і заїде до мене.
Я дуже чекав цієї зустрічі.
В перших числах липня 2002 року до мене приїхав Федя Сиваш.
Я не міг передати тієї радості, яка охопила мене.
Ми вперше зустрілися з ним. Йому було 50 років, а мені через декілька днів виповнилося 61 рік.
Дещо Федя записав відеокамерою. Пізніше, мені цей запис, з іншими доповненнями, прислав Вітя Сиваш. Деякі фото Федя відібрав додатково з моїх альбомів, крім тих, які я вже відіслав.
Із-за особливих стосунків з синами, про що я скажу нижче, я не міг відправити їх фото і останні дані про моїх синів.
З Федором ми декілька разів їздили на роботу, в магазин будівельних матеріалів на вул. Нижній Вал на Подолі, м.Київ до Михайла Івановича Сиваша, але його не було на місці.
Зустріч не відбулася.
В кінці дня Федя зібрався їхати в Запорізьку область. Я провів його за Київ. Попрощалися, і коли Федя поїхав мене охопив шалений біль розлуки. В мене виникла докора до себе, чому я, завчасно, не домовився на роботі, щоб мати час і можливість поїхати з ним в Батьківський край.
Після цієї зустрічі я активніше запрацював на ідею родоводу в історичних архівах і бібліотеках України в м.Києві, в музеї гетьманів України на Подолі.
Я частково працював з друкованими книжками, але основну частину часу працював з оригіналами різних часів.
Тільки щось знаходив, відразу відсилав в наш центр збору інформації.
Дзвінки від Феді Сиваша порідшали.
Можливо, спочатку, він думав, що я швидко щось знайду корисне для нас, але час ішов, а я ніяк не міг знайти щось суттєве.
Все знаходив невеликі крупинки.

Конец текста 2 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.