Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 6 августа 2020
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 56 страницы

Зверну увагу на таку неточність в книжці.
Леся Українка, відома всьому світу, як велика українська письменниця.
Вона прожила складне і тяжке життя, будучи тяжко хворою жінкою.
Українка це її письменницький псевдонім. Справжнє її прізвище Косач.
Ця родина була велика і відома в Україні своїми постатями.
Як би її батьки були б не українцями, то про це писали б всі, ще в радянські часи.
В "Одісеї" помилково згадується, що Михайло Драгоманов великий російський вчений. Що великий то це так, але український, а не російський.
Михайло Драгоманов це рідний дядько Лесі (Косач) Українки по матері Олені Драгомановій-Косач (письменницький псевдонім якої Пчілка). Народився він на Полтавщині. То ж він українець, а не росіянин.
Його ім`я носить педагогічний університет в м. Києві.
З російської імперії він змушений був тікати спочатку в Швейцарію, потім переїхав в Болгарію. І довго проживав в Болгарії, де і помер.
Все що попадало з України, та мабуть і не тільки, в Росію царську, а пізніше і при бувшому Союзі, під любими випадками покази, виставки, реставрація, не говорячи про прямі захоплення, часто там залишалися на завжди.
Все там переховували під різними приводами. Картини, скарби з козацьких часів, майно з розритих українських курганів, цінності з музеїв, в тому числі і музею Ханенків з Києва і багато, багато цінностей.
З часом деякі цінності з`являлися в різних музеях Росії, Ермітажі, Третьяковці. Все привласнювали і видавали вже як власні речі.
До стор. 567 .Націоналізм-це добра риса народу любої країни світу. Це вболівання і відстоювання інтересів кожного народу за свою державу. Націоналісти-це патріоти своїх країн і народів.
В радянській державі цьому слову приклеїли негативний ярлик.
В бувшій державі, якщо людина, патріот своєї республіки і відстоювала національні інтереси свого народу, а не російські, які вважалися інтернаціональними інтересами, рахували за злочин.
Цих людей влада переслідувала, судила і відправляла для розбудови сибірської глухомані.
В усьому світі люди турбуються і відстоюють національні інтереси своєї країни і це дуже добре.
Тільки в бувшому Союзі всім вдовбували в голову, що це негативно. Особливо це звинувачення лунало українцям.
Приклад: При штурмі Рейхстагу в 1945 році було створено 9 груп з червоними прапорами для підняття над німецьким Рейхстагом. Всім групам повідомили, що тих хто першими підніме прапор над Рейхстагом будуть нагороджені золотою зіркою Героя Радянського Союзу.
Першими прапор перемоги підняла група з прапором під №7. Цю групу очолював українець старший лейтенант Олексій Берест, в неї входили росіянин ст. сержант Єгоров і грузин сержант Кантарія. Коли список з цих трьох осіб, на присвоєння Героя, подали на підпис маршалу Жукову, то він з списку викреслив Олексія Береста і залишив росіянина і грузина. Тому нам всім післявоєнні роки радянська пропаганда вдовбувала в голови, що прапор перемоги підняли тільки Єгоров і Кантарія.
Але справедливість відновилася тільки напередодні 14ї річниці Незалежності України в 2005 році, коли Олексію Бересту за ту подію і мужність було присвоєно звання Героя України.

Конец текста 56 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.