Але все рухається до кращого, не зважаючи, що північна сусідка допомогла влаштувати бензинову кризу, яку урядовці ліквідували через 10 днів.
В.Ющенко їздить по інших країнах, щоб налагодити стосунки з усіма країнами і в першу чергу з сусідніми.
Перша його поїздка була в Москву, щоб налагодити чесні контакти з країнами сусідами і далекими.
Юлія з своєю командою діяла для покращення стосунків в середині країни. Це вже є цільний моноліт, який діє в інтересах України, її народу, не звертаючи уваги на саботаж в Україні,який намагалися розгорнути бувші.
Після обрання Віктора Ющенка президентом України, регіональщики сиділи в Москві і підштовхували керівництво тієї держави вжити заходів і повалити помаранчевий уряд в Україні.
Тоді вони не надіялися, що вдасться швидко знову прийти до влади.
Але так сталося, що запущені, з їх допомогою, в Росії механізми підняття цін задіяли і коли регіонали знову прийшли до влади, то самі ж потрапили в капкани підвищення цін по нафтопродуктах і газу, які розставили самі. Але тепер намагаються свої дії, по дестабілізації в Україні, в енергоресурсах перекласти на попередніх прем'єр-міністрів, попередніх двох урядів, особливо на Юлю Тимошенко.
Багато негараздів в нашій країні тому, що ми не навчені колективно захищатися від непорядних людей, влади.
В усьому світі люди колективно бороняться від всяких негараздів. Піднімуть ціни на щось на 1%, всі виходять на вулиці і протестують проти уряду і інше. В нас радянська влада виховувала принцип, "ти сидів і я сидів давай і Петра посадимо". Або "щоб у сусіда корова здохла і хата згоріла."
А як щось траплялося в селі чи країні живемо за принципом, "а моя хата скраю". Тому і ведуть себе нахабно непорядні керівники, уряди, окремі люди, тому що знають ніхто не заступиться за їхню жертву, хоч багато хто і знає, що поступають проти нього несправедливо.
Наближався день перемоги в 2005 році в другій світовій війні.

Ющенко закликав до порозуміння і примирення всіх в державі, бувших воїнів Червоної Армії і вояків УПА. Але все та ж п'ята колона, керівництво комуністичної партії, кероване ззовні, почало підбурювати воїнів Червоної Армії, щоб не давали згоди на примирення і іти в одній колоні з вояками УПА по Хрещатику.
Ці крики перетворилися на фарс істериків. Кричали, що УПА воювала на боці німців. Хоч і самі знали, що це неправда.
Я дивився на цю істерику червоних і думав, чому всі хто виступав проти примирення і не визнає репресії, голодомори в Україні, говорять виключно російською мовою. Значить це не українці?
Для себе я робив висновки, що українці розуміють, які завдання ставили перед собою воїни УПА, коли боролися, як проти німецьких військ так і проти комуністичних.
Вони боролися і свідомо віддавали свої життя за Незалежну Україну, а тепер в Незалежній Україні де хто хотів би їх поставити осторонь.
Це однозначно роблять ті залишки головорізів, які нищили Україну починаючи з 1917 року, з 1939 року, патріотів в Західній Україні, після приєднання земель. Це ті нкаведисти, які вели брудні бої з воїнами УПА до 1955 року.