Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 5 августа 2020
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 86 страницы

Цікаво, що це намагалися провести через лікарів єврейської національності, невропатолога і терапевта Тальського.
До речі він з Запоріжжя. Виходить що земляки найбільші запроданці.
Але я цю їхню затію відкинув, посилаючись, що я служив в армії і мене допускали до роботи з танками, вогнепальною зброєю, що я є водій автомобіля і для проходження техогляду власного автомобіля, постійно проходжу медкомісії.
Але це заставило мене тепер, через кожні три місяці, брати довідки в психіатра таку як для проходження медкомісії водія на випадок якщо будуть чинити насилля.
Мені намагалися приписати, що я гомосексуаліст, за що при тому режимові судили.
Не вдалося.
Потім зупинилися вони на приписуванні мені, незаконне зберігання, вогнепальної зброї, з використанням до цього заяв брата Миколи і батька.
Але моє своєчасне звернення в КГБ зламало і цю затію.
Та влада намагалася мене розтоптати і влаштувала за мною стеження, приписування хвороб яких у мене немає, розповсюдження брехні, намагалися організувати вбивство в лісі.
Коли я це замітив, на автомобілі я швидко вискочив з лісу і зупинився на людній трасі і почав спостерігати, що буде далі. "Бобік", який стояв на моєму шляху і я його з розгону обїхав по піску, тепер їздив від одного лісочка до іншого.
Потім виїхав на трасу, повернув наліво і поїхала на Київ
Справа від водія сидів полковник,тепер він тільки подивився на мене.
Всі дії влади і її оточення розраховували, що від такого гоніння і тиску в мене відбудиться психічний або сердцевий зрив, але зі мною була Люба Сумцова і наші теплі стосунки допомогли мені бути розслабленим до державного терору. Але за кожним нашим кроком слідкували і робили все щоб ми не стали близькими. На роботі мене запитували про такі речі які, ніби, були відомі тільки нам двом.
На роботі і дома вже відкололи кого хотіли. Продовжували цю операцію і з батьком.
В Тарасівку поїхав заступник директора заводу по режиму Сур, бувший кагебіст, і ще один працівник з заводу, для проведення "роботи" з батьком, на випадок, коли мене посадять, то щоб він не піднімав питання відносно мене і не звертався в Болгарію до моєї сестри і її чоловіка за допомогою.
Так як у нас з батьком стосунки були вже складні і брат Микола дуже хотів, щоб заповіт грошей на мене, мені не дістався. Тому цей розкол поглибити було не складно.
Заступнику директора я сказав за мою упереджуючу заяву в КГБ відносно зброї і про відповідь звідти.
Думав, що земляк з Кінських Роздорів, щось порадить мені корисне.
Але помилився. Навпаки, після цієї його поїздки брат Микола привіз в Київ ту заяву, що ніби я незаконно зберігаю вогнепальну зброю. Про що мене вчасно попередила сестра Надя.
Я бачив, що влада зі мною не жартує. Але не думав, що мене чекає в'язниця. Я вважав, що звільнять з роботи і не дадуть ніде влаштуватися на роботу, як робили з іншими.
Тому вирішив придбати шматок землі.
Я виріс в селі і праця на землі мене не лякала.
Від заводу за Фастовим заводчанам давали садові ділянки. Я взяв ділянку і почав її освоювати. Але несподівано узнав, що в тому кооперативі незаконно дали ділянку уже бувшій дружині, яка ніякого відношення до заводу не мала.

Конец текста 86 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.