Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 17 ноября 2018
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ЗМІНИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ НА ЗАПОРІЖЖІ (1770-1994 рр.) на 10 сторінках.

Олександрівськ, як фортеця Дніпровської лінії, був заснований у 1770 р. З ліквідацією Запорізької Січі у 1775 р. форштадт Олександрівськ був віднесений до Консьководівського повіту Азовської губернії, з 1785р. перейменований у посад і віднесений до складу Новомосковського, а з 1797 р.- Павлоградського повіту Новоросійської губернії.
У 1806 р. у складі Катеринославської губернії був створений Олександрівський повіт, і посад Олександрівськ перейменований у повітове місто з частин Маріупольського та Павлоградського повітів /1/.
Мелітопольський повіт був створений у 1784 р. у складі Таврійської області з центром у поселенні Великий Токмак. Із скасуванням останньої у 1796р.- віднесений до Новоросійської губернії, з 1802р.- до новоствореної Таврійської губернії з центром у м.Оріхів. У 1842 р. центр повіту перенесений у поселення Новоолександрівку з перейменуванням останнього в повітове місто Мелітополь (2).
Бердянський повіт був створений у складі Таврійської губернії у 1842 р. за рахунок розукрупнення Дніпровського і Мелітопольського повітів з центром у м.Бердянськ /З/.
Істотних змін в адміністративно-територіальному поділі цих повітів до 1920 р. не було.
У 1920 р. була створена Олександрівська губернія у складі трьох повітів: Бердянського, Мелітопольського, Олександрівського, на підставі постанови ВУЦВКу від 8 липня 1920 р. /4/. Рішенням ВУЦВК від 23 березня 1921 р. Олександрівська губернія була перейменована в Запорізьку, залишивши губернським центром м.Олександрівськ. /5/
За час існування Запорізької губернії (1920-1922 рр.) в її адміністра¬тивно-територіальний поділ вносились такі зміни: за рахунок розукрупнення повітів губернії були створені Великотокмацький і Гуляйпільський повіти на підставі постанови ВУЦВКу від 23 березня 1921 р. (6) і за рахунок приєднання волостей Дніпровського повіту Миколаївської губернії і частини волостей Мелітопольського повіту був створений Генічеський повіт на підставі постанови ВУЦВКу від 26 жовтня 1921 р. (6) Так, на кінець
1922 р. до складу Запорізької губернії входило шість повітів:
  1. Бердянський
  2. Великотокмацький
  3. Генічеський
  4. Гуляйпільський
  5. Запорізький
  6. Мелітопольський
Запорізька губернія була ліквідована з включенням її території до складу Катеринославської губернії з 1 грудня 1922 р. на підставі постанови ВУЦВКу від 25 жовтня 1922 р./8/
У 1923 р. на Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, спрямована на скорочення адміністративно-територіальних одиниць, спрощення і здешевлення радянського апарату.
На підставі постанови ВУЦВКу від 7 березня 1923 р. /9/ замість 102 повітів створювались 53 округи, а замість 1989 волостей - 706 районів.
Це був перший етап переходу до нового адміністративно- територіального поділу країни. Від старого поділу залишились ще губернії.
Згідно з цією постановою, з 6 повітів колишньої Запорізької губернії, в складі Катеринославськоі губернії створювались 3 округи: Бердянський, Запорізький, Мелітопольський, а замість 130 волостей - 36 районів.
І.Бердянський округ - з Бердянського і частин Великотокмацького і Гуляйпільського повітів, до складу якого увійшли райони:
Сторінка 1.

Сторінка 2.
  1. Берестівський
  2. Новопавлівський
  3. Ногайський
  4. Новоспасівський
  5. Пологський
  6. Петропавлівський
  7. Царекостянтинівський
  8. Цареводарівський
  9. Чернігівський
II. Запорізький округ - з Бердянського і частин Катеринославського, Гуляйпільського, Мелітопольського і Великотокмацького повітів, до складу якого увійшли райони:
  1. Банківський
  2. Василівський
  3. Вознесенський
  4. Гуляйпільський
  5. Жеребецький
  6. Каменський
  7. Михайло-Лукашівський
  8. Новомиколаївський
  9. Оріхівський
  10. Покровський
  11. Томаківський
  12. Хортицький
III. Мелітопольський округ - з Мелітопольського, Генічеського і частини Великотокмацького повітів, до складу якого увійшли райони:
  1. Великобілозерський
  2. Верхньорогачицький
  3. Веселівський
  4. Вознесенський
  5. Великолепетиський
  6. Всликотокмацький
  7. Генічеський
  8. Іванівський
  9. Кизиярський
  10. Михайлівський
  11. Новотроїцький
  12. Нижньосірогозький
  13. Покровський
  14. Пришибський
  15. Якимівський
У 1924 р. вносились такі зміни в адміністративно-територіальний поділ цих округів:
а) створювались нові райони - Молочанський /Гальбштадський/ Бердянського округу і Терпіннівський Мелітопольського округу, а Великотокмацький район був переданий з Мелітопольського до Бердянського округу на підставі постанови ВУЦВКу та СНК УРСР від 11 червня 1924 р. /10/;
б) у зв'язку з переведенням районних центрів Михайло-Лукашівський район Запорізького округу перейменувався у Софгіївський, а Новопавлівський район Бердянського округу - на Андріївський, на підставі постанови ВУЦВКу від 10 грудня 1924 р. /11/. У 1925 році із зміцненням округів і районів постановою ВУЦВКу від З червня /12/ губернії були скасовані. Перехід від чотириступеневої ( центр-губернія-повіт-волость ) до
Сторінка 2.

Сторінка 3.
триступеневої ( центр-округ-район ) системи управління був завершений. Була ліквідована
і Катеринославська губернія, до складу якої до цього часу входили Бердянський, Запорізький та Мелітопольський округи.
Цією ж постановою Бердянський округ був ліквідований /13/. При цьому:
  1. Пологський район приєднувався до Запорізького округу; <
  2. Царекостянтинівськнй, Берестівський, Новоспасівський з містом Бердянськ і частина Андріївського району приєднувались до Маріупольського округу;
  3. Великотокмацький, Молочанський, Цареводарівський, Чернігівський, Ногайський райони - до Мелітопольського округу;
  4. Петропавлівський район був розформований з віднесенням частини сільрад до Пологського району Запорізького округу, а частини до Великотокмацького району Мелітопольського округу;
  5. 3 частин Андріївського, Ногайського та Цареводарівського районів створювався новий Романівський район, віднесений до Мелітопольського округу;
  6. Центр Новоспасівського району був перенесений у м. Бердянськ і район перейменований на Бердянський.
За час з 1925 р. по 1930 р. в межах Запорізького та Мелітопольського округів були внесені такі зміни:
  1. У зв'язку з перенесенням центру Вознесенського району в м.Запоріжжя район був перейменований на Запорізький з 21 січня 1926 р.; /14/
  2. Романівський район був перейменований на Коларівський на підставі рішення Малої президії ВУЦВКу від 5 жовтня 1926 р. /15/;
  3. Балківський та Жеребецький райони Запорізького округу були разформовані з 1 жовтня 1927 р., з віднесенням сільрад Балківського району до складу Каменського і Василівського районів, а Жеребецького - до Запорізького, Оріхівського і Новомиколаївського районів Запорізького округу, на підставі постанови ВУЦВКу від 6 вересня 1927 р. /16/;
  4. 31 березня 1926 р. було проведено переформування Цареводарівського району Мелітопольського округу в район з переважанням болгарського населення /17/. На підставі постанови ВУЦВКу від 23 листопада 1927 р. останній був перейменований на Ботіївський /18/:
  5. Пришибський район Мелітопольського округу ліквідовувався з приєднанням його території до Молочанського району Мелітопольського округу на підставі рішення Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВКу від 2 квітня 1928 р. /19/;
  6. На території Запорізького округу створювався Новозлатопільський район з частин Гуляйпільського і Чубарівського /Пологського/ районів Запорізького округу та Старокерменчицького і Царекостянтинівського районів Маріупольського округу на підставі постанови ВУЦВКу від 12 червня 1929 р. /20/; 18 вересня 1929 р. відбулося переформування Хортицького району в район з переважанням німецького населення. При цьому були змінені межі Запорізького та Томаківського районів Запорізького округу та Солонянського району Дніпропетровського округу /21/. Для максимального зміцнення району, як основної адміністративної ланки, 2 вересня 1930 р. ВУЦВК видав постанову «Про ліквідацію округів та перехід на двоступеневу систему управління» /22/.
Згідно з цією постановою Запорізький і Мелітопольський округи, як і всі інші в республіці, були ліквідовані. З цього часу і до створення областей райони підпорядковувались безпосередньо центру. При цьому:
  1. Місто Запоріжжя, в числі вісімнадцяти інших міст УРСР, було віднесено в окрему адміністративно-територіальну одиницю, безпосередньо підпорядковану центру. В порядку приєднання сільських населених пунктів до міст, які виділені в окремі Сторінка 3.
    Сторінка 4. адміністративно-територіальні одиниці, населені пункти Запорізького та Хортицького районів були підпорядковані Запорізькій Міській раді, а Запорізький і Хортицький райони були ліквідовані;
  2. По Мелітопольському округу були ліквідовані райони: Верхньорогачицький з приєднанням його території до складу Великолепетиського району. Ногайський - до Бердянського району, Чернігівський - до Великотокмацького району, Ботіївський - до Коларівського району, Вознесенський - до Кизиярського, Терпіннівського і Покровського Другого районів. Центр Кизиярського району був перенесений в м. Мелітополь, а район перейменовано на Мелітопольський;
  3. По Маріупольському округу були ліквідовані райони*;
Берестівський- з приєднанням його території до складу Царекостянтинівського району, Андріївський - до Бердянського району. Таким чином, на кінець 1930 р. залишились нижчеперелічені райони, безпосередньо підпорядковані центру /23/:
  1. Бердянський
  2. Великобілозерський
  3. Василівський
  4. Великолепетиський
  5. Великотокм ацьки й
  6. Веселівський
  7. Генічеський
  8. Гуляйпільський
  9. Іванівський
  10. Кам'янський
  11. Коларівський
  12. Люксембурзький
  13. Мелітопольський
  14. Михайлівський
  15. Молочанський
  16. Нижньосірогозький
  17. Новозлатопільський
  18. Новомиколаївський
  19. Новотроїцький
  20. Оріхівський
  21. Пологський
  22. Покровський
  23. Покровський Другий
  24. Софіївський
  25. Терпіннівський
  26. Томаківський
  27. Царекостянтинівський
  28. Якимівський
У 1931 р. були ліквідовані Гуляйпільський, Веселівський, Іванівський та Софіївський райони з приєднанням їх території відповідно до Пологського, Великобілозерського районів і до Запорізької міськради, на підставі постанови ВУЦВКу від 3 лютого 1931 р. /24/.
* Зазначаються тільки райони, що раніше входили до складу Бердянського району.
Четверта сесія ВУЦВКу дванадцятого скликання 9 лютого 1932 р. /25/ постановила
Сторінка 4.
Сторінка 5. утворити на території УРСР, крім Молдавської РСР, п'ять областей, в тому числі Дніпропетровську область, до складу якої увійшли також зазначені вище райони колишнього Запорізького та Мелітопольського округів.
У 1933-1935 рр. в районування Дніпропетровської області вносились окремі зміни.*
У 1933 р.:
  1. знов створений Софіївський район ( постанова ВУЦВКу від 1 лютого 1933 р. )/26/;
  2. розформовані райони:
    а) Терпіннівський - з приєднанням його території до складу Мелітопольського району (постанова ВУЦВКу від 20 травня 1933 р. ) /27/;
    б) Софіївський - з приєднанням його території до складу Запорізької міськради (постанова ВУЦВКу від 13 вересня 1933 р.) /28/;
    в) Михайлівський - з приєднанням його території до складу Василевського району (постанова ВУЦВКу від 10 грудня 1933 р.) /29/;
    г) Новомиколаївський - з приєднанням його території до складу Оріхівського та Покровського районів і Запорізької міськради ( постанова ВУЦВКу від 10 грудня 1933 р.)
У 1934 р. центр Чубарівського /Пологського/ району був перенесений у с.Гуляйполе на підставі постанови ВУЦВКу від 20 травня 1934 р. /30/. У 1935 р.:
  1. Були знову створені за рахунок розукрупнення районів: Андріївський, Веселівський, Гуляйпільський, Михайлівський, Новомиколаївський, Красноармійський ( Софіївсько-Запорізький ), Чернігівський райони. Крім цього були створені нові райони: Приазовський (Покровський Другий), з частини Новоспасівського району, - з центром в с.Покровка Друга та Ротфронтівський /Вальдгеймський/, з частини Молочанського району, - з центром в с. Вальдгейм ( постанова ВУЦВКу від 17 лютого 1935 р.) /31/;
  2. Були перейменовані Царекостянтинівський район - в район ім.Куйбишева ( постанова ВУЦВКу від 3 квітня 1935р.) /32/ та районні центри: с. Покровка Друга Приазовського району - на с.Приазовське; селище Софіївка Красноармійського району - на селище Червоноармійське; с. Вальдгейм Ротфронтівського району - на с.Ротфронт ( постанова ВУЦВКу від 31 серпня 1935 р.) /33/.
У 1939 р. на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня була створена Запорізька область /34/, до складу якої увійшли райони:
1.Андріївський, 2.Бердянський, 3.Василівський, 4.Великобілозерський, 5.Великотокмацький, 6.Великолепетиський *Наводяться дані тільки про ті райони, що увійшли до складу Запорізької області 7.Веселівський, 8.Генічеський, 9.Гуляйпільський, 10.Іванівський, 1І.Кам'янсько-Дніпровський,12.Коларівський,13.Красноармійський, І4.ІМ.В.В. Куйбишева, 15.Люксембурзький 16. Мелітопольський, 17.Михайлівський, 18.Молочанський, 19.Нижньосірогозький 20.Нововасилівський, 21 Новозлатопільський, 22.Новомиколаївський, 23.Новотроїцький 24.Оріхівський, 25.Пологський, 26.Приазовський, 27. Ротфронтівський 28.Сиваський 29. Чернігівський, 30. Якимівський.
У 1939 р. в адміністративно-територіальний поділ Запорізької області були внесені деякі зміни: створені Запорізький сільський (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 лютого 1939 р.) /35/ Приморський і ліквідовані Коларівський, Люксембурзький, Молочанський та Ротфронтівський райони ( Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 березня 1939 р. ) /36/, Бердянський район перейменований на Осипенківський ( Указ Президії Вер¬ховної Ради СРСР від 7 червня 1939 р.) /37/.
У зв'язку з утворенням Херсонської області ( 30 березня 1944 р. ) до її складу з Запорізької області були перенесені Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Сиваський, Великолепетиський та Новотроїцький райони. 15 серпня 1944 р. район ім.Куйбишева було перейменовано в Куйбишевський, а Сторінка 5.
Сторінка 6. Красноармейський - в Червоноармійський /38/.
У 1945 р. у складі Запорізької області було утворено три нових райони: Верхньохортицький, Комишуваський та Новокерменчицький і ліквідовані Запорізький сільський та Новозлатопільський райони на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 20 лютого /39/.
У 1945-1947 рр. з метою збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв було перейменовано ряд населених пунктів і сільрад області /40/
У зв'язку з перенесенням центру Новокерменчицького району в смт. Розівка 27 червня 1946 р. район було перейменовано в Розівський /41/.
Починаючи з 1950 р., у зв'язку з укрупненням колгоспів, було проведено неодноразове укрупнення сільських рад, що привело до значного скорочення їх числа по області. Так, число сільських рад зменшилось з 378 в 1946 р. до 206 в 1966 р.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 26 червня 1958 р. м.Осипенко було перейменовано на м. Бердянськ і, відповідно, - район./42/
До 1962 р. в адміністративно-територіальний поділ Запорізької області вносились зміни лише в межах районів, у зв'язку з передачею території окремих населених пунктів з одного району до іншого, утворенням нових, об'єднанням, ліквідацією і перейменуванням сільських та селищних рад і населених пунктів сільської місцевості, віднесенням поселень до категорії міст районного підпорядкування і селищ міського типу.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. /43/, у зв'язку з укрупненням сільських районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь, на території Запорізької області були утворені -10 районів замість 23, а саме:
  1. Бердянський - у складі селищ міського типу Андріївка і Ногайськ і сільрад Бердянського , Андріївського ( за винятком Берестівської) і Приморського районів.
  2. Василівський - у складі м.Кам'янка-Дніпровська, сільрад Василівського, Великобілозерського і Кам'янсько-Дніпровського районів.
  3. Куйбишевський - у складі селищ міського типу Комиш-Зоря, Куйбишеве і Розівка, сільрад Куйбишевського і Розівського районів та Берестівського - Андріївського району.
  4. Мелітопольський - у складі селища міського типу Якимівка, сільрад Мелітопольського і Якимівського районів.
  5. Михайлівський - у складі селищ міського типу Веселе і Пришиб, сільрад Михайлівського і Веселівського районів.
  6. Оріхівський - у складі м.Оріхів, селищ міського типу Комишуваха, Новомиколаївка і Тернувате, сільрад Оріхівського і Новомиколаївського (за винятком Веселогаївської та Новоіванківської) районів та Копанівської, Новоіванківської, Новотроїцької і Оленівської сільрад Комишуваського району.
  7. Пологський - у складі м.Гуляйполе, селищ міського типу Шевченкове Друге, сільрад Пологського і Гуляйпільського районів.
  8. Приазовський - у складі селищ міського типу Нововасилівка і Приазовське та сільрад Нововасилівського і Приазовського районів.
  9. Токмацький ( до 30 грудня 1962 р. - Великотокмацький ) - у складі селищ міського типу Чернігівка, сільрад Великотокмацького і Чернігівського районів.
  10. Червоноармійський - у складі селищ міського типу Балабино, Кушугум, Малокатеринівка і Червоноармійське, сільрад Червоноармійського і
    Верхньохортицького районів та Григорівської, Наталівської і Новоолександрівської сільрад Комишуваського району, Веселогаївської і Новоіванківської -Новомиколаївського району.
Таким чином, були ліквідовані такі райони:
  1. Андріївський
    Сторінка 6.

    Сторінка 7.
  2. Великобілозгрський
  3. Верхньохортицький
  4. Веселівський
  5. Гуляйпільський
  6. Кам'янсько-Дніпровський
  7. Комишуваський
  8. Нововасилівський
  9. Новомиколаївський
  10. Приморський
  11. Розівський
  12. Чернігівський
  13. Якимівський
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 6 січня 1964 р. центр Василівського району був перенесений у місто Кам'янку-Дніпровську і район перейменовано на Кам'янсько-Дніпровський /44/.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 р. /45/ були розукрупнені Бердянський, Кам'янсько-Дніпровський, Михайлівський, Мелітопольський, Пологський, Токмацький і Червоноармійський райони і на території області створено 17 районів:
  1. Бердянський
  2. Василівський
  3. Веселівський
  4. Гуляйпільський
  5. Запорізький
  6. Кам'янсько-Дніпровський
  7. Куйбишевський
  8. Мелітопольський
  9. Михайлівський
  10. Оріхівський
  11. Пологський
  12. Приазовський
  13. Приморський
  14. Токмацький
  15. Червоноармійський
  16. Чернігівський
  17. Якимівський
Цим же Указом віднесені до категорії міст районного підпорядкування Василівка і Пологи, а міста Запоріжжя з смт. Верхня Хортиця, Бердянськ, Мелітополь, Токмак з містом Молочанськ залишені містами обласного підпорядкування.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 3 листопада 1966 р. смт.Червоноармійське віднесено до категорії міст районного підпорядкування з перейменуванням у м.Вільнянськ /46/, а Червоноармійський район перейменовано на Вільнянський з 8 грудня 1966 р. /47/.
На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 р. в області був утворений Новомиколаївський район в складі Новомиколаївської селищної ради , Веселогаївської, Новоіванківської, Підгірненської, Софіївської, Сторчівської, Терсянської, Трудової сільрад Вільнянського району; Тернуватської селищної ради, Зеленівської, Різдвянської, Самійлівської сільрад Гуляйпільського району; Барвінівської та Любицької сільрад Оріхівського району /48/.
Цим же Указом уточнене найменування Пологського району, він стан називатися Пологівським /49/.
Сторінка 7.

Сторінка 8.
У 1967 р. смт. Приморське ( центр Приморського району ) було віднесено до категорії міст районного підпорядкування ( Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 липня 1967 р. /50/.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 травня 1969 р. в м. Запоріжжі утворений Заводський район, а смт. Верхня Хортиця включено у межу міста /51/.
31 серпня 1970 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР смт. Дніпрорудне Василівського району віднесено до категорії міст районного підпорядкування /52/.
У 1972 р. сел. Енергодар Кам'янсько-Дніпровського району включено в облікові дані адміністративно-територіального поділу та віднесене до категорії селищ міського типу (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 13 грудня 1972 р.)/53/.
У 1985 р. смт. Енергодар віднесене до категорії міст обласного підпорядкування (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 серпня 1985 р.) /54/.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 12 жовтня 1988 р. були об'єднані Токмацька міська і Токмацька районна ради в Токмацьку міську раду народних депутатів з передачею їй Токмацького району в адміністративне підпорядкування /55/.
На підставі постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. утворено Розівський район в складі Розівської селищної ради, Азовської, Вишнюватської, Карло-Лібкнехтівської, Кузнецівської, Новомлинівської, Пролетарської і Солодководненської сільрад Куйбишсвського району /56/.
У зв'язку з Указом Президента України від 30 вересня 1992 р. про призначення Представника Президента України в Токмацькому районі і утворенням адміністрації, Токмацька міська рада своїм рішенням від 29 жовтня 1992 р. роз'єдналась на Токмацьку міську і Токмацьку районну ради народних депутатів /57/.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1993 р. був утворений Великобілозерський район у складі Великобілозерської, Гюнівської, Новопетрівської, Трудової і Червоної сільрад Кам'янсько-Дніпровського району /58/.
17 листопада 1993 р. м. Молочанськ Токмацької міськради був переданий у склад Токмацького району /59/
Станом на 1 січня 1994 р. Запорізька область займала територію 27,2 тис. кв.км і розподілялась на 20 районів:
Бердянський
Василівський
Великобілозерський
Веселівський
Вільнянський
Гуляйпільський
Запорізький
Кам'янсько-Дніпровський
Куйбищевський
Мелітопольський
Михайлівський
Новомиколаївський
Оріхівський
Пологівський
Приазовський
Приморський
Розівський
Токмацький
Чернігівський
Якимівський
Сторінка 8.

Сторінка 9.
На території області 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Бердянськ, Енергодар, Мелітополь, Токмак; 9 міст районного підпорядкування: Василівка, Вільнянськ, Гуляйполе, Дніпрорудне, Кам'янка-Дніпровська, Молочанськ, Оріхів, Пологи, Приморськ; 23 селища міського типу, 921 сільський населений пункт, 263 сільради /60/.
Джерела:
  1. Новицкий Я. История г. Александровска.-Екатеринослав, 1905 г.; Ка- бузан В.М. Заселение Новороссии.- М.: Наука, 1976, с.50
  2. Городские поселення в Российской империи, т.ГУ, С.-Петербург, 1864 г.
  3. Там же.; Полное собрание законов (ПСЗ), 1843, №15193.
  4. ЦДАВОВ, Ф.1, оп.1, спр.41, арк.63-64
  5. Збірник узаконень і розпоряджень Робітничо-селянського уряду України (Далі-ЗУ УРСР), 1921, №4, ст. 135.
  6. Там же.
  7. ЗУ УРСР, 1921, №21, ст.617.
  8. Там же, 1922, №44, ст.655.
  9. Там же , 1923 , №№18-19, ст.308.
  10. Там же , 1924, № 13, ст. 130.
  11. Там же , 1924, №52, ст.320.
  12. Там же , 1925, №№29-30, ст.233.
  13. Там же , 1925, №№29-30, ст.236.
  14. Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф.Р-98 , оп.1, спр. 23, арк.219.
  15. Там же, ф.Р-3756, оп.1, спр.23, арк.25
  16. Там же , ф.Р-1, оп.1, спр.877, арк.1-2.
  17. ЗУ УРСР, 1926, № 16, ст. 129.
  18. ДАЗО, ф.Р-21, оп.1, спр.99, арк.272.
  19. Там же, ф.Р-1, оп.1, спр. 1049, арк.146.
  20. ЗУ УРСР, 1929, №16, ст.124.
  21. Там же, 1929, №24, ст.193; ЦДАВОВ, Ф.1, оп.2, спр.3216, арк.166
  22. ЗУ УРСР, 1930, №23, ст.225.
  23. Вісті, 1930, 5 вересня
  24. ЗУ УРСР, 1931, №3, ст.ЗЗ.
  25. Там же, 1932, №5, ст.28.
  26. ЗУ УРСР, 1933, №5, ст.48.
  27. Там же, №26, ст.334.
  28. Там же, №45, ст.567.
  29. Там же, 1934, №3, ст.69.
  30. Там же, №20, ст. 169.
  31. Там же, 1935, №5, ст.23.
  32. Там же, №17, ст.90.
  33. Там же, №24, ст. 142.
  34. Вісті, 1939, 11 січня . -
  35. Там же, 14 лютого
  36. Відомості Верховної Ради СРСР (далі ВВР СРСР), 1939, 27 травня і 2 червня
  37. Вісті, 1939, 9 червня
  38. ВВР УРСР, 1945, №7/8
  39. Там же, №10
  40. Довідник адміністративно-територіального поділу Запорізької області, Запоріжжя, 1967, стор.94-101.
  41. ВВР УРСР, 1947, №7/8
  42. Там же, 1958, №6.
    Сторінка 9.

    Сторінка 10.
  43. Там же, 1963, №2, ст.35
  44. Там же, 1964, №2
  45. Там же, 1965, №3, ст.64.
  46. Там же, 1966, №43, ст.269.
  47. Там же, №48, ст.295.
  48. Там же, ст.293.
  49. Там же, ст.296.
  50. Там же, 1967, №28, ст.204.
  51. Там же, 1969, №22, ст. 176.
  52. Там же, 1970, №37, ст.299.
  53. Там же, №52, ст.507.
  54. Там же, 1985, №35, ст.842.
  55. Там же, 1988, №43, ст.1036.
  56. Там же, 1992, №37, ст.546.
Сторінка 10.
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.