Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 19 декабря 2018
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

"ЗАСЕЛЕННЯ ПIВДЕННОЇ УКРАЇНИ В 1860-1890 РОКАХ"


Лiквiдацiя крiпосництва в Росiї надала величезного поштовху землеробськiй колонiзацiї її окраїн. На цей процес впливали, з одного боку, розвиток капiталiзму, а з другого – погiршення соцiально-економiчного становища селянства центральних районiв країни.
Першiсть серед трьох регiонiв колонiзацiї – пiвденного, пiвденно-схiдного й зауральського – у 60 – 90-х роках XIX ст., безумовно, належала пiвденному.
Близькiсть Пiвденної України до основних районiв виходу, наявнiсть значних незораних приватновласницьких та казенних земель, гострий попит на робочi руки у помiщицьких фiльварках та господарства великих орендарiв, бiльш висока, нiж у мiсцях виходу, заробiтна плата, вiдносно низькi оренднi й купiвельнi цiни – все це перетворило район в один з центрiв тяжiння мiгрантiв у пореформений перiод.
Сприятливе соцiально-економiчне становище, що склалося на Пiвденнiй Українi, перетворило край у район активного заселення, куди переселялися селяни з усiх губернiй Європейської частини Росiї. Найбiльшу кiлькiсть мiгрантiв у 60 – 90-х рр. XIX ст. давали губернiї Центрального чорноземного району Правобережної, Лiвобережної України та Бiлорусi [8–9.10–13.14–17].
За ступенем участi в аграрнiй колонiзацiї Пiвденної України перше мiсце займало селянство Лiвобережжя, друге – Центрального чорноземного району, а третє – Правобережжя України [3; 38–39. 4; 44–45. 5; 40–43]. Менш активними в цьому вiдношеннi були селяни бiлоруських й особливо прибалтiйських губернiй.
Заселення Пiвдня України селянством у пореформений перiод здiйснювалося як офiцiйно (з дозволу властей), так i самовiльно. Офiцiйнi переселення стали наслiдком вимушених поступок з боку царського уряду на користь безземельного й малоземельного селянства основних районiв виходу. Найбiльш активно вони вiдбувалися в 60-тi рр. XIX ст. У той час у Катеринославськiй губернiї оселилися понад 25.000 чол., у Таврiйськiй – 47.000, а в Херсонськiй – майже 8.000 [1; 84].
Друге пореформене десятирiччя було вiдзначене рiзким зменшенням темпiв офiцiйного заселення краю, що стало результатом переселенської полiтики, в основу якої було покладено обмежувальнi заходи щодо цього, а також прагнення змiнити напрямок мiграцiйного процесу у бiк пiвденно-схiдних губернiй. Протягом 70-х рр. на Пiвдень України переселилися бiльше як 24.000 чол. [1; 85].
У 80-х роках внаслiдок видiлення значної кiлькостi казенних земель на Пiвднi України пiд заселення знову почався посилений наплив офiцiйних переселенцiв, масштаби якого бiльш як удвічі рази перевищували розмiри офiцiйних мiграцiй 70-х рокiв (але при цьому вони поступалися чисельностi мiгрантiв першого пореформеного десятилiття).
Аналiз губернаторських звiтiв дає змогу зробити висновок, що протягом 1881- 1887 рр. на територiї Пiвденої України оселилися понад 58.000 чол. (без даних по Таврiйськiй губернiї), зокрема, в Херсонськiй – 18.000, Катеринославськiй – понад 40.000. Але вже до кiнця 80-х – початку 90-х рр. XIX ст. наплив офiцiйних переселенцiв у землеробство скорочується [1;87].
Пiвденну Україну в пореформений перiод активно заселяли й самовiльнi переселенцi. В умовах, коли царський уряд стримував мiграцiї, такого роду переселення здiйснювалися пiд виглядом землеробського вiдходу спiльно з партiями офiцiйних переселенцiв, невеличкими групами i навiть окремими родинами.
Мiсцем їхнього поселення ставали казенно-оброчнi дiлянки, якi були в користуваннi великих орендарiв, вiльнi землi при громадах державних селян. Але особливе мiсце в цьому процесi займали землi приватних власникiв, що сконцентрували у своїх руках їх основну масу. Загальна кiлькiсть самовольцiв, що осiла на Пiвднi України протягом 60–80-х рр. XIX ст., досягла 340.000 чол., зокрема, у Катеринославськiй губернiї – понад 70.000, у Таврiйськiй – 104.000, а в Херсонськiй – 161.000 [1;101].
Процес аграрного заселення Пiвденної України в 60–80-х роках XIX ст. засвiдчив, що чисельнiсть офiцiйних переселенцiв, якi селилися на територiї краю з дозволу уряду, становила понад 163.000, а самовiльних мiгрантiв перевищила 337.000 чол. Найбiльшу кiлькiсть прийняла Херсонська губернiя (192.000 чол.). На другому мiсцi – Таврiйська (156.000). Потiм йшла Катеринославська (152.000 чол.). У цiлому ж число мiгрантiв, що переселилася на Пiвдень Украiни за перiод з 1861 по 1888 рр., досягло бiльш як 500.000 (без тих, хто поселився в мiстах) [1;204].
Пiзнiше, починаючи з 1887 р., процес активної аграрної колонiзацiї краю почав швидко скорочуватися. Причиною цього було те що бiльша частина наявних казенних вiльних земель при сiльських громадах колишнiх державних селiн була заселена. На помiщицьких землях виникла значна кiлькiсть нових поселень самовольцiв. Диференцiацiя селянства, яка помiтно визначилися до початку 90-х рокiв, у свою чергу, iстотно вплинула на збiльшення чисельностi сiльськогосподарського пролетарiату на Пiвднi України. Розвиток землеробського вiдходу, що у 80-х роках досяг свого апогею, також серйозно зменшив попит на робочу силу.
Певний вплив на скорочення масштабiв припливу переселенцiв мали оплата працi (що з кiнця 80-х рр. зменшилася), оренднi й купiвельнi цiни, якi зросли, посилення експлуатацiї селян.
З кiнця 80-х – початку 90-х рр. XIX ст. офiцiйне заселення краю скорочується. Пiвденна Україна з району активної землеробської колонiзацiї поступово перетворюється на район активного виходу. Але самовiльний приплив мiгрантiв продовжується, хоча iнтенсивнiсть його помiтно знижується.
Водночас, внаслiдок розвитку промисловостi, на Пiвднi України зростає попит на робочi руки в мiстах, куди, починаючи з 90-х рр., прямувала значна маса людей.
Детальне розмiщення переселенцiв на територiї Пiвденної України нам в основному допоможуть показати матерiали першого загального перепису населення Росiї 1897 р. Сьогоднi це єдине джерело, що наближає дослiдника до розв’язання проблеми. Воно має й деякi недолiки. Одним з них є положення, згiдно з яким для бiльш точного пiдрахунку масу сiльських мешканцiв, що проживала у примiських хуторах та на мiських землях, вiднесли до складу мiського. Так, у Катеринославськiй губернiї до мiст було приписано 64 селища (71.783 чол.), у Херсонськiй – 108 пригородiв (104.132 чол.), у Таврiйськiй 100 пригородiв, селищ i хуторiв [3; додат. 4; додат. 5; додат.]. Таким чином, значну кiлькiсть "прийшлого" сiльського населення зарахували як "прийшле" мiське. Особливо сильно цей пiдрахунок був перекручений пiд час перепису у Херсонськiй губернiї (в Одеському повiтi).
В цiлому аналiз даних перепису дає пiдстави вважати, що чисельнiсть мiгрантiв, якi осiли у сiльськiй мiсцевостi, становила як мiнiмум 2/3 усiх, хто переселився на Пiвдень України.
Як свiдчать матерiали перепису, на Пiвднi України поселилися 948.8 тис. чол. (без уродженцiв iнших держав). У Катеринославськiй губернiї – 319.9 тис. (з них у повiтах проживали 224.2 тис., або 70.1%, у мiстах – 95.7 тис. (29.9%)), у Таврiйськiй, вiдповiдно, – 238.2 тис., в повiтах – 142.6 тис. (59.9%), в мiстах – 95.6 тис. (40.1%), у Херсонськiй – 390.8 тис., в повiтах – 128.5 тис. (32.9%), у мiстах – 262.3 тис. (67.1%) [7;38–39. 8;44–45. 9;40–43). Якщо ж взяти до уваги авторськi пiдрахунки, то в повiтах Херсонської губернiї насправдi проживали 260.5 тис. чол., або 66.7%, а в мiстах – 130.3 тис. (33.3%). В цьому випадку змiниться й спiввiдношення мiж сiльським та мiським населенням Пiвдня України: з 948.8 тис. чол. прийшлих 627.3 тис. (66.1 %) належатимуть до сiльського, а 321.5 тис. (33.9 %) – до мiського.
Одержанi нами данi можуть бути основою для визначення чисельностi самовiльних мiгрантiв, що осiли в сiльськiй мiсцевостi краю протягом 60–90-х рр. XIX ст. Вiдомо, що кiлькiсть офiцiйно переселених мiгрантiв, якi оселилися за пореформенi 30 рокiв у повiтах Пiвдня України, досягла 200 тис. Отже, частина тих, хто залишався, дорiвнювала 427.3 тис. чол. Це були самовiльнi переселенцi, що оселилися там за чотири пореформених десятилiття.
Можливостi журнальної публiкацiї дають нам змогу детально розглянути процес мiграцiї лише на прикладi 20–ти губернiй Європейської Росiї, що вiдiграли вирiшальну роль у заселеннi Пiвденної України.
Данi табл. № 1, яка складена на основi авторських розрахункiв, свiдчать, що на територiї Катеринославської губернiї найбiльша кiлькiсть переселенцiв (з 20–ти губернiй основних районiв виходу) розмiстилася у Бахмутському повiтi – 50,2 тис. чол. За ним iшов Катеринославський – 18,7 тис. Потiм Слов'яносербський, Павлоградський, Верхньоднiпровський, Марiупольський, Олександрiвський та Новомосковський.
Основна маса мiгрантiв, що осiла в Катеринославськiй губернiї (75,5 тис. чол.), була з губернiй Лiвобережної України, 52,7 тис. – Центрального чорноземного району. Мiсцем народження 12,1 тис. чол. була Бiлорусь. З Правобережжя перебралися 9,2 тис. чол., а з прибалтiйських губернiй – 564 чол. У цiлому ж на час перепису у повiтах Катеринославщини проживали 150,2 тис. чол. (у мiстах – 65,1 тис.) переселенцiв з основних районiв виходу.
З таблицi № 2 видно, що в Таврiйськiй губернiї найбiльшу кiлькiсть мiгрантiв прийняв Мелiтопольський повiт – 28,9 тис. чол. За ним ішов Днiпровський – 17 тис. Потiм Бердянський, Перекопський, Феодосiйський, Ялтинський, Симферопольський, Євпаторiйський, Керч-Єнiкальське i Севастопольське градоначальство. Найбiльше число переселенцiв належало вихiдцям з лiвобережних губернiй (42,8 тис. чол.), на другому мiсцi були мiгранти Центрального чорноземного району (30,8 тис.), а на третьому – Правобережної України (13,4 тис. чол.). Переселенцiв з Бiлорусi налiчувалось 3,8 тис. чол., з Прибалтики – 962 чол. У цiлому в повiтах Таврiйської губернiї проживало 91,8 тис. чол., у мiстах – 46,5 тис. (мiгрантiв з основних районiв виходу).

Таблиця 1

Розташування переселенцiв, що осiли у 60-90-х рр. XIX ст. в Катеринославськiй губернiї.
 
Оселилось в повiтах (без мiст)
 
Губернiї
виходу
переселенцiв

Олексан
дрiв
ському
Бахмут
ському
Верхнь
однiпр
овсько
Катерино
славсько
Марiупо
льському
Новомоск
овському
Павлогра
дському
Слов'я
носерб
ському
Оселилось всього в повiтах (без мiст) Оселилось в мiстах Оселилось в губернiї (в повiтах i мiстах)
Волинська 1 240 69 322 31 54 39 67 883 1 009 1 892
Київська 459 756 2 157 2 189 989 240 237 437 7 464 7 447 14 911
Подiльська 135 307 62 136 124 43 50 89 946 799 1 745
Полтавська 4 186 2 514 7 812 3 753 3 272 8 128 4 345 1 163 35 173 11 734 46 907
Харкiвська 1 105 12 915 194 749 2 035 434 4 761 5 013 27 206 5 829 33 035
Чернiгiвська 925 3 910 1 353 2 634 2 313 347 540 1 190 13 212 4 387 17 599
Воронезька 176 1 741 48 119 261 73 138 910 3 466 1 073 4 539
Курська 1 344 10 218 488 2 011 796 485 2 920 1 157 19 419 6 349 25 768
Орловська 1 173 8 860 941 1 865 776 392 1 005 2 155 17 167 6 248 23 415
Пензенська 17 132 62 35 28 17 36 130 457 255 712
Рязанська 227 1 645 87 231 250 125 162 653 3 380 974 4 354
Тамбовська 68 922 51 264 97 47 98 391 1 938 837 2 775
Тульська 252 2 072 66 706 138 135 244 3 279 6 892 1 537 8 429
Вiленська 75 262 119 251 249 47 54 77 1 134 1 429 2 563
Витебська 457 291 57 180 151 62 90 54 1 342 1 429 2 563
Гродненська 83 264 44 301 92 89 56 59 988 1 471 2 459
Мiнська 206 418 148 878 107 222 189 74 2 242 5 878 8 120
Могильовська 352 2 451 316 2 072 220 308 339 357 6 415 6 044 12 459
Лiфляндська 30 311 12 55 14 15 38 32 507 304 811
Естляндська 10 27 2 8 1 4 2 3 57 58 115
Разом 11341 50256 14088 18759 11944 11267 15343 17290 150288 65101 215389

Таблиця 2

Розташування переселенцiв, що осiли у 60 - 90-х рр. XIX ст. в Таврiйськiй губернiї.
 
Оселилось в повiтах (без мiст)
 
Губернiї
виходу
переселенцiв

Берд
янсь
кому
Днiп
ровсь
кому
Євпа
торiй
ському
Мелiт
ополь
ському
Пере
копсь
кому
Симфе
рополь
ському
Феодо
сiйсь
кому
Ялтин
ському
Керч-
Єнiк.
градонач.
Сева
стоп.
градонач.
Осели
лось всього в повiтах (без мiст)
Осели
лось в мiстах
Осели
лось в губернiї (в повiтах i мiстах)
Волинська
791 72 61 132 47 37 13 37 8 7 1 205 942 2 147
Київська 470 2 861 390 3 012 1115 350 493 233 159 24 9 107 3 063 12 170
Подiльська 110 1 868 68 647 114 70 65 111 20 17 3 090 1 677 4 767
Полтавська 5 366 5 617 1923 7 238 2324 1302 2338 526 435 70 27 139 6 312 33 451
Харкiвська 1 519 324 188 2 410 266 245 310 443 107 50 5 862 3 459 9 321
Чернiгiвська 1 228 2 512 327 3 465 691 322 589 576 90 44 9 844 2 891 12 735
Воронезька 8 525 69 322 51 42 212 88 32 20 1 369 937 2 306
Курська 2 846 638 187 3 843 617 440 961 1117 149 107 10 905 6 981 17 886
Орловська 1 550 1 453 326 4 709 825 572 727 2044 121 232 12 559 8 390 20 949
Пензенська 152 26 8 47 21 10 19 58 11 4 356 498 854
Рязанська 294 109 5 394 46 54 101 129 17 15 1 164 871 2 305
Тамбовська 1 180 297 73 794 191 104 220 140 22 31 3 052 1 719 4 771
Тульська 196 95 24 429 113 166 92 267 16 44 1 442 1 684 3 126
Вiленська 161 42 12 150 38 11 20 52 3 7 496 1 007 1 503
Витебська 99 45 2 269 20 17 14 22 1 5 494 624 1 118
Гродненська 198 74 32 89 31 32 20 54 3 3 536 1 038 1 574
Мiнська 180 155 27 421 48 51 29 64 2 7 984 1 872 2 856
Могильовська 173 269 38 480 56 77 51 85 38 28 1 295 1 759 3 054
Лiфляндська 25 18 23 35 43 46 21 42 5 7 265 434 699
Естляндська 3 3 163 28 301 171 9 18 1 0 697 400 1 097
Разом 16549 17003 3946 28914 6958 4119 6304 6106 1240 722 91861 46558 138419

У Херсонськiй губернiї (див. таблицю № 3) найбiльша кiлькiсть мiгрантiв мешкала в Херсонському повiтi – 24,7 тис. чол. За ним був Єлисаветградський – 23.6 тис.чол. Потiм Ананьїнський, що прийняв 19,3 тис. чол. Далi йшли Олександрiйський, Одеський та Тираспольський повiти.
Основна маса переселенцiв тут була з Правобережної України – 61,6 тис. чол. За нею йшли : Лiвобережжя – 20,8 тис. чол., Центральний чорноземний район – 74 тис., Бiлорусь – 4,5 тис., Прибалтика – 148 чол. У цiлому ж, за даними перепису, в повiтах Херсонської губернiї проживали 96,4 тис., а в мiстах – 165,2 тис. чол. Але ж ми ранiше писали, що статистичнi данi по цiй губернiї дуже перекрученi – в бiк збiльшення прийшлого мiського населення за рахунок зменшення кiлькостi переселенцiв, якi мешкали в сiльськiй мiсцевостi. Якщо виходити з того, що в повiтах Херсонської губернiї повинно жити щонайменше 2/3 прийшлих, то приблизнi показники могли бути такими: у повiтах проживало 100,9 тис. мiгрантiв з Правобережної України (у мiстах – 50,4 тис.); переселенцiв з Лiвобережжя, що осiли в повiтах, – 28,1 тис. чол. (в мiстах – 14 тис. чол.); з Центрального чорноземного району в повiтах – 24,3 тис. чол., у мiстах – 12,1 тис. Чисельнiсть уродженцiв Бiлорусi, що мешкали в повiтах Херсонської губернiї, дорiвнювала 18,5 тис. чол. (у мiстах – 9,2 тис.), а мiгрантiв з Прибалтики – 1,3 тис. (у мiстах – 678 чол.). Усього, за нашими пiдрахунками, у повiтах Херсонщини (з 20–ти губернiй виходу) розмiстилися 173,2 тис. чол., а в мiстах – 86,6 тис.
Загалом на територiї пiвденноукраїнського району в повiтах проживали 139,2 тис. переселенцiв з Лiвобережної та 84,2 тис. – Правобережної України, 91 тис. мiгрантiв з Центрального чорноземного району, 20,4 тис. – з Бiлорусi та 1,6 тис. – з Прибалтики. Загальна кiлькiсть переселенцiв з основних районiв виходу, що оселилися в пiвденноукраїнських повiтах, становила, за даними перепису, 337,7 тис. чол. (у мiстах – 276,9 тис. чол.).
Однак, якщо брати до уваги розрахункову, бiльш реальну цифру – показник чисельностi прийшлого сiльського населення Херсонської губернiї, – то кiлькiсть мiгрантiв, що залишились жити в повiтах Пiвденної України, iстотно змiниться, оскiльки точнiше вiдбиватиме дiйсний стан їхнього розмiщення. Так, згiдно з розрахунковими даними, в повiтах Пiвдня України налiчувалося 123,6 тис. вихiдцiв з Правобережжя, 146,5 тис. – Лiвобережжя, 107,9 тис. переселенцiв iз Центрального чорноземного району, 34,4 тис. – бiлоруських та 2,8 тис. – з прибалтiйських губернiй. Загальне ж їх число становитиме: тих, хто розмiстився в повiтах, – 415,4 тис., або 67,7%, а в мiстах – 198,2 тис. (32,3%).

Таблиця 3

Розташування переселенцiв, що осiли 60 - 90-х рр. XIX ст. в Херсонськiй губернiї.
 
Оселилось в повiтах (без мiст)
 
Губернiї
виходу
переселенцiв
Одександ
рiйському
Ананьi
вському
Єлисавет
градському
Одеському Тираспi
льському
Херсо
ньському
Оселилось всього в повiтах (без мiст) Оселилось в мiстах Оселилось в губернiї (в повiтах i мiстах)
Волинська
165 505 302 284 384 236 1 876 16 194 18 070
Київська 6 396 4 625 15 017 2 743 1 108 7 490 37 379 41 147 78 526
Подiльська 457 11 303 3 684 1 303 3 615 1 986 22 348 32 418 54 766
Полтавська 3 668 360 2 008 799 148 7 611 14 594 12 711 27 305
Харкiвська 319 80 252 98 39 508 1 296 2 545 3 841
Чернiгiвська 444 832 784 360 287 2 254 4 961 6 138 11 099
Воронезька 184 46 106 35 23 217 611 2 567 3 178
Курська 433 176 434 377 114 596 2 130 7 161 9 291
Орловська 407 14 7 408 3 1 561 2 400 1 241 3 641
Пензенська 13 458 340 17 157 53 1 038 12 992 14 030
Рязанська 98 2 14 36 6 204 360 260 620
Тамбовська 47 69 41 24 30 88 299 1 557 1 856
Тульська 104 123 64 120 31 204 646 3 263 3 909
Вiленська 81 66 81 87 41 335 691 3 988 4 679
Вітебська 36 27 51 34 14 375 537 1 719 2 256
Гродненська 56 337 109 168 230 209 1 109 6 421 7 530
Мiнська 134 157 156 106 99 282 934 6 565 7 499
Могилівська 235 137 206 143 82 474 1 277 4 510 5 787
Лiфляндська 18 26 26 11 18 20 119 1 629 1 748
Естляндська 5 5 3 5 2 9 29 257 286
Разом 13 300 19 348 23 685 7 158 6 431 24 712 94 634 165283 259917

Активна колонiзацiя Пiвденної України не лише полiпшила стан розмiщення продуктивних сил на територiї краю, а й сприяла виникненню нових населених пунктiв, створенню етнiчно змiшаних поселень. Так, лише протягом пореформеного 25-рiччя на територiї пiвденноукраїнських губернiй з'явилося 11,6 тис. таких пунктiв, зокрема, в Катеринославськiй - 3433, Таврiйськiй - 2433 та Херсонськiй - 5379. У порiвняннi з 1860 р. їхня кiлькiсть зросла в 2,6 раза, значна частина виникла завдяки переселенцям [2;63. 7;32]. Крiм нових моноетнiчних населених пунктiв, на Пiвднi України виникли i етнiчно змiшанi поселення. Зiбранi автором данi свiдчать, що їх основна частка виникла в Таврiйськiй губернiї. Наприклад, у 1862 р. у Мелiтопольському повiтi переселенцi з Воронезької, Курської та Полтавської губернiй заснували с.Катеринiвку, а з Орловської, Курської, Полтавської та Харкiвської - с.Григорiвку [6;2. примiтка до таблицi].Така ж картина спостерiгалась i в iнших пiвденноукраїнських губернiях.
Пiвденна Україна, яка заселялася протягом тривалого часу, в етнографiчному планi являла собою досить строкату картину. Так, на кiнець XIX ст., на територiї Катеринославської губернiї проживало 45 етнiчних груп, 10 з яких були найбiльшими (див. табл. № 4). У Херсонськiй губернiї їх налiчувалося 57, з яких видiлялося 11 (див. табл. № 5). У Таврiйськiй - таких було 39, а серед найбiльших - 13 етногруп (табл. № 6).

Таблиця 4

Етнiчний склад (структура) населення Катеринославської губернiї. 1897 р.
  Одександ
рiйський
Бахмутський Верхньоднi
провський
Катерино
славський
Марiупо
льський
Новомос
ковський
Павлогра
дський
Слов'яно
сербський
Разом по губернiї
абс. %
Українцi 224 122 193 510 191 160 198 982 117 206 242 737 200 434 88 218 1 456 369 68.9
Росiяни 15 445 103 702 9 873 75 190 35 691 9 628 36 164 79 281 364 974 17.3
Євреї 13 886 9 457 5 448 46 441 10 291 3 635 7 363 2 631 99 152 4.7
Нiмцi 14 014 12 646 4 452 20 609 19 104 3 452 5 806 896 81 039 3.2
Греки 45 142 9 193 48 290 9 38 14 48 740 2.3
Татари 128 346 26 868 15 472 7 255 151 17 253 0.8
Бiлоруси 3 353 2 468 236 4 033 1 697 196 505 1 564 14 052 0.7
Поляки 293 2 000 231 7 933 528 316 553 511 12 365 0.6
Молдавани 2 6 371 68 1 771 95 0 29 839 9 175 0.4
Турки 14 20 8 168 5 317 9 15 4 5 555 0.3
Iншi 376 1 816 163 1 019 365 379 298 644 5 060 0.2

Таблиця 5

Етнiчний склад (структура) населення Херсонської губернiї. 1897 р.
  Одександ
рiйський
Ананьiвському Єлисавет
градському
Одеському Тирасольському Херсонському
Разом по
губернiї
абс.
%
Українцi
354 456 164 887 405 546 133 474 80 049 323 627 1 462 039 53.5
Росiяни 39 072 29 160 93 381 228 436 40 703 144 623 575 375 21.1
Євреї 15 322 22 129 57 581 134 020 23 811 69 674 322 537 11.8
Молдавани 2 721 35 833 36 819 7 138 59 754 4 953 147 218 5.4
Нiмцi 1 356 10 177 5 445 62 658 23 527 20 290 123 453 4.5
Поляки 966 1 782 2 620 18 467 1 907 5 152 30 894 1.1
Болгари 6 405 4 608 8 290 8 801 3 575 25 685 0.9
Бiлоруси 2 354 221 5 842 1 631 352 12 558 22 958 0.8
Греки 26 187 148 7 535 106 295 8 297 0.3
Татари 69 9 363 1 516 138 1 057 3 152 0.1
Вiрмени 4 22 23 1 405 475 141 2 070 0.1
Iншi 224 950 907 5 472 522 1 859 9 934 0.4

При всiй рiзноманiтностi етносiв, що населяли Пiвденну Україну, основну масу населення становили схiднослов'янськi народностi, чисельнiсть яких за пореформений перiод значно зросла, з одного боку, за рахунок природного приросту, а з другого - масового заселення ними пiвденноукраїнських губернiй. Так, частка українцiв, росiян i бiлорусiв, що проживали в Катеринославськiй губернiї на кiнець ХIХ ст., становила 86,8%, у Херсонськiй - 86,3% i в Таврiйськiй - 70,8%. В цiлому на Пiвднi України на частку схiднослов'янського населення припадало 82,9%.
Наприкiнцi ХIХ - напочатку ХХ ст. в основному завершується процес формування української буржуазної нацiї i визначається сучасний етнiчний склад населення Пiвденної України. Пiдбиваючи пiдсумки, необхiдно вiдзначити, що селянськi мiграцiї, якi набули особливого розмаху у пореформений час, мали серйозний вплив на збiльшення чисельностi i темпи приросту населення краю, привели до значних змiн в його етнiчному складi, сприяли розвитку мiжетнiчних зв'язкiв, розширенню старих та появi нових, в тому числi багатонацiональних населених пунктiв.
Активна колонiзацiя Пiвденної України в другій половині ХIХ ст. значно прискорила становлення капiталiстичних вiдносин у сiльському господарствi району. Вона вiдiгравала помiтну роль у формуваннi постiйної найманої армiї безземельного сiльськогосподарського пролетарiату, прискорила перехiд вiд вiдробiткової до капiталiстичної системи господарювання, сприяла значному поширенню та утвердженню вiльного найму, посилила темпи розвитку продуктивних сил краю.

Таблиця 6

Етнiчний склад (структура) населення Таврiйської губернiї. 1897 р.
  Бердян
ському
Днiпров
ському
Євпаторi
йському
Мелiтопо
льському
Перекоп
ському
Симфе
рополь
ському
Феодосiй
ському
Ялтин
ському
Керч-
Єнiк.
градонач.
Севастоп.
градонач.
Разом по
губернiї
абс.
%
Українцi
179177 156151 13 345 211090 11 316 10 132 13 304 2 024 7 037 7 545 611 121 42.2
Росiяни 55 303 42180 11107 126017 11743 42 833 34 974 19 879 24 370 36 057 404 463 27.9
Татари 770 506 26 992 1 284 12 266 62 876 44 431 43 256 2 563 1 910 196 854 13.6
Нiмцi 23 870 2 691 7 588 20 154 11 718 5 812 4 909 329 294 940 78 305 5.4
Євреї 8 889 6 298 1 576 16 063 1 320 9 254 2 932 969 4 429 3 688 55 418 3.8
Болгари 31 843 15 6 1 952 11 1 449 5 840 15 59 70 41 260 2.9
Греки 560 28 1 015 346 229 2 422 4 630 3 954 2 015 2 849 18 048 1.2
Поляки 211 556 202 2 416 147 1 713 728 463 877 2 799 10 112 0.7
Бiлоруси 1 323 3 005 165 3 340 199 611 586 209 93 195 9 726 0.7
Вiрмени 201 47 472 373 617 3 011 2 417 624 709 467 8 938 0.6
Молдавани 1 508 432 33 47 29 71 63 6 35 35 2 259 0.2
Естонцi 8 4 406 22 832 621 5 76 103 133 2 210 0.2
Турки 349 9 10 52 9 187 230 1 084 46 221 2 197 0.1
Iншi 706 319 294 1 083 957 725 809 372 1 068 546 6 879 0.5


ДЖЕРЕЛА ТА ЛIТЕРАТУРА
1. Бойко Я.В. Заселение Южной Украины. 1860 - 1890 гг. - Черкассы, 1993. - 256 с.
2. Боровой С.Я., Коциевский А.И. Основные этапы аграрного освоения Степной Украины // Ежегодник аграрной истории Восточной Европы: 1969 г. - Киев, 1979. - С. 63-71.
3. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 год. - Екатеринославская губерния. - СПб., 1904.- Т. ХIII.- 233 с.
4. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 год.- Таврическая губерния. - СПб,1904. - Т. XLI. - 309 с.
5. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 год.- Херсонская губерния.- СПб.,1904. - Т. XIVII.- 319 с.
6. Сборник статистических сведений по Таврической губернии.- Симферополь, 1886 г.- Вып. 1. - 235 с.
7. Статистика поземельной собственности и населенных мест Европейской России.- СПб., 1885.- Вып. 8.- 137 с.
8. ЦДIА України. - Ф. 442, оп. 534, спр. 421.
9. ЦДIА України. - Ф. 442, оп. 539, спр. 193.
10. РДIА. - Ф. 386, оп 1, спр. 306.
11. РДIА. - Ф. 391, оп. 1, спр. 4.
12. РДIА. - Ф. 1281, оп. 6, спр. 38.
13. РДIА. - Ф. 1284, оп. 6, спр. 29.
14. Державний архiв Криму. - Ф. 26, оп. 1, спр. 24492.
15. Державний архiв Одеської областi. - Ф. 1, оп. 83, спр. 96, ч. 1.
16. Державний архiв Одеської областi. - Ф. 5, оп. 1, спр. 931.
17. Державний архiв Херсонської областi. - Ф. 14, оп. 2, спр. 309


| На главную | Наверх страницы |
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.