Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 19 марта 2024
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 123 страницы

І що саме цікаве для мене, що всі хто виступав говорив, що народився і жив певний час в Тарасівці, або там жили їх батьки.
Це є доказом що коріння наші з Решетилівки (Тарасівки).
Я не втримався і теж коротко висловив своє враження від зустрічі і повідомив свої дані і що я написав свою книжку про Сивашів з Тарасівки.
Мої племінниці, Тамара, в цей день, була в Запоріжжі по роботі, але не встигла прийти вчасно, а Світлана з мамою і сином Павлом хоч і телефонували мені з дороги під час поїздки з Одеси, але приїхали до бібліотеки коли зустріч закінчилася і лише окремі Сиваші ще обмінювалися між собою інформацією, адресами.
До мене підходили Сиваші. Ми обмінювалися інформацією, адресами, декому я дав компакт диски на яких була моя книжка написана станом на 06.2007р.
Я познайомився з вчителем з села Басань (вийшло ще й родичем, племінником), Пологівського району Сивашем Анатолієм Володимировичем який приїхав в Запоріжжя з сином і дочкою на цю зустріч.
Сивашем Олександром Дмитровичем з Первомайська, Миколаївської області і його сином Сивашем Євгенієм Олександровичем з Запоріжжя. Це внук і правнук Сиваша Івана Івановича, який жив через декілька хат від нас.
Я сказав їм, що їх дід загинув трагічно, але хлопці на це не зреагували, а жінка яка була з ними, підштовхнула мене в бік, потім тихо сказала мені не говоріть їм, ми їм про це не говоримо. Я пам`ятаю що він наклав на себе руки.
Але чому він це зробив не пам'ятаю.
Сивашем Петром Федотовичем з міста Запоріжжя.
Після закінчення зустрічі Федя повіз на автовокзал директора Пологівського краєзнавчого музею Садову Ірину.
З Федором і його сім`єю племінницям зустрітися не вдалося, так як він продовжував вирішувати з Новіковим і іншими питання на подальший період пошуків і роботи в архівах Запорізької області і його телефон не відповідав.
А також підготовку до прямого ефіру, який був призначений на 08годин.10хв., 26.06 2007 року з каналу ТВ-5. На якому повинні були бути ми троє Федя , я і Новіков. Федя просив мене не їхати в Київ, а залишитися на цю передачу 26.06.
Тому 25.06.2007р. я, Оля Калітіна, Світлана Горліцина з сином Павлом, Марія Павлівна Лінченко і Тамара Остапенко побули разом, обмінювалися спогадами, інформацією.
На 18 годину Тамару Світлана відвезла на станцію Запоріжжя 1 на електричку.
Ми в цей вечір були разом, бо до Феді я не міг додзвонитися.
Мої родичі задавали Олі різні і двозначні запитання, але вона вдало відповідала на них.
Коли вранці 26.06 ми прийшли в студію ТВ-5, то нам повідомили, що передача знімається. Після переговорів Феді, передачу лишили, але в меншому часі і без мене. На передачу лишили Федю і Новікова. Чому так я не знаю. Можливо з Запоріжжя не повинна лунати українська мова, бо в бібліотеці на зустрічі я спілкувався тільки українською, а представники студії знімали нашу зустріч.
Після передачі Федя поїхав ще в Тарасівку, потім до брата в Донецьку область і в Сочі.
А ми з Олею поїхали в Київ.
Пізніше Федя зателефонував мені з Сочі і повідомив, що по каналу ТВ-5 передавали передачу про зустріч Сивашів від 25.06, яку знімали кореспонденти каналу ТВ-5.

Конец текста 123 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с. Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с. Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в России и всем, кто его знал, со словами благодарности.