Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 15 августа 2020
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 124 страницы

І ось 1.01.2008 року Федя повідомив мені чергову новину, що в них з Олею 25.12.2007 року народилася донька. Назвали її Настя.
Листом я запитав сестру Надю Стамболійську чи правда те, що говорила мені Аня Доля, що вона видовбала з стіни два золоті кільця і те, що баба відьма не давала Наді мамину ікону і коли Надя взяла її в руки, то вона розсипалася.
Надя відповіла, що то брехня і, що ікону ( іншу на дереві яка була у мами і яку я бачив в Наді в 2004 році в Софії) батько віддав їй з своїм підписом.
В листопаді місяці 2007 року в Київ приїхав вчитель з села Басань, Пологівського району, Запорізької області Сиваш Анатолій Володимирович з донькою Оксаною і сином Віктором.
Сиваш Анатолій Володимирович народився 12.06.1963 року.
Народився на хуторі Романівському, Тарасівської сільської ради. Вчився в Романівській початковій школі, Тарасівській семирічній школі і Басанській середній школі. З 1980 року служив в радянській армії, з 1983 року курсант Рязанських військово-повітряних сил. В 1987 році звільнився в запас. Певний час працював в міліції. Потім з 1987 року вчитель з військової підготовки Басанської середньої школи де працює до цього часу.
В 1995 році закінчив Бердянський педагогічний інститут.
В 1989 році одружився. 27.05 1990 році народився син Віктор.
19.ХІ 1992 року народилася донька Оксана.
Його дружина Тетяна Петрівна 1966 року народження, працює вчителем фізики і математики Басанської середньої школи.
В розмові з тими Сивашами які прочитали "Сивашську Одісею" і мою книжку "Родина Сиваша Андрія з села Петропавлівки…" сказали мені: "твоя книжка сподобалася більше бо ближча до того що ми всі прожили і пережили і описує це доходчивіше".
А в січні 2009 року в листі Сиваша Федора Григоровича до мене прочитав: "Перечитываю твою книгу и плачу. Молодец. С твоего разрешения я помещаю ее в интернете на сайте [a href='sb_']www sivash su com[a], но только первые 237 страницы, т.к. дальше идут отсканированые материалы, а это очень обьемный и не подьемный для интернета материал."
В листі Федя пропонує не політизувати наші стосунки, щоб не втратити зв'язки наших поколінь. Я вкотре наголошую, що переважна більшість росіян які живуть в Україні та і в Росії це порядні люди які хочуть жити дружньо з нашим народом і ми їх поважаємо. Але раніше на нашу територію засилали наглядачів і ось частина з цих наглядачів не може заспокоїтися що ми Незалежна від Росії країна і з такими ж керівниками Росії бунтує, що керівники нашої держави ведуть незалежну політику. Тому таких "дружніх діячів" як внутрішніх так і зовнішніх ми не підтримуємо. Я не хочу ускладнювати відносини між родичами в різних націях, але я не можу мовчати про постійний тиск і знущання над моїми рідними і моїм народом окремими "діячами", які проживають в нас, з сусідньої держави.
В травні 2009 року чую інформацію, що в Україні і Росії були проведені опитування населення. І з`ясувалося що 90% українців відносяться до росіян дружньо, в Росії 62% населення налаштовані вороже до українців.
В липні 2009р. ЗМІ опублікували відкритий лист президента Росії Медведєва, який є антиукраїнським і побудований на перекручуванні фактів і негативно висвітлює стосунки до України. Наш народ зрозумів, що цей лист підбурює росіян вороже ставитися проти українців на випадок дій Росії аналогічно її агресії в Грузії в серпні 2008 року. Аналізуючи такі листи ми усвідомлюємо що наша безпека це терміновий вступ в НАТО.

Конец текста 124 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.