Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 12 августа 2020
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 110 страницы

Вважаю, що в цьому злодіянні брала участь і бувша дружина, тому вона намагається не допустити примирення синів зі мною, бо вони можуть розкрити, які були тоді її дії, крім вжє відомих мені.
На сторінках 306, 308, 309 і 343 "Одісеї" є дати коли з`явилися фото церковного хору села Петропавлівки і Решетилівки (Тарасівки), фото братів Петра Андрійович, Федора Андрійовича Сивашів, а також фото Гасенко Петра Оксентійовича.
З Одеси я привіз копію фото церковного хору з помітками, на звороті, Сиваша Миколи, де рік народження Сиваша Данила 1896 рік.
Тому виходячи з розрахунків, що Данилу менше 14 років, то фото з`явилося 1906-1908 році.
Я звернув увагу, що на всіх фотографіях і окремих Сиваші і Гасенко одягнуті в однакову одежу, виходить, що фото були зроблені в один і той же день. Зрозуміло, що можливо окремі фото Сивашів і Гасенко зробили тепер з колективного фото церковного хору.
Після мого повідомлення Наді, що помер наш брат Микола, вона пише мені, що вночі встаю, сяду і плачу. "Пригадую ми з Колею перенесли війну, де тільки мама нас не ховала, бо в нашому будинку було повно німців". "Після війни почався черговий голодомор.Пригадує, що як вони голодували і ходили пухлі. Мама дасть Колі кусочок халви (макухи) і коли ідемо в школу я ганяю його, щоб забрати цю халву (макуху)." (Макуха це продукт з насіння соняшника).
Надя пише, що вона думала, що Коля проживе більше років.
В травні 2008 року ми поїхали в Тарасівку на поминальні дні.
В Запоріжжі зустрілися з Марією Лінченко, Светою (Сиваш), з її дітьми.
Марія Лінченко (Сиваш) пригадує як вони познайомилися з Миколою в заводській їдальні, куди її послали на роботу. Що коли вони ще зустрічалися з Миколою Сивашем, то він був дуже уважним і добрим і до неї і її тітки в якої вона жила. Після одруження з нею, його ніби підмінили. Став прискіпливим, сварливим, вигадував того чого не було, жадним. В період їхніх перших спільних років життя, я, Сиваш Іван Іванович, ще вчився і жив в Запоріжжі. Марія пригадує, що вони тоді ще жили на квартирі в районі Малого базару.
Я приходив до них і допомагав по господарству. Але Микола ще більше від цього бісився і дуже ревнував Марію і до мене.
Пізніше її батько казав їй чому ти не перечіпилася за меншого брата.
Спостерігаючи за неврівноваженим характером Миколи знайома Марії запропонувала, не говорячи йому, обстежити Миколу в лікарні.
Знайшли привід щоб він прийшов в лікарню, лікарі оглянули його і, як каже Марія, поставили діагноз шизофренія 2го ступеня. Але про це повідомили тільки Марії.
А коли запропонували Миколі пролікуватися в психлікарні, то він відмовився, сказав у мене нічого не болить, я здоровий.
В розмові Светі Горліциній я сказав, що, мої сини, на моє зауваження їм тепер звинувачують мене, що я повинен був їх виховувати раніше.
Света обурилася і сказала, що в них ще вистачає про це так говорити. Ви скільки приділяли їм уваги.Самі з двома хлопцями лишалися дома і обслуговували їх. Самі де тільки з ними не їздили. Що Света з її мамою Марією ще тоді дивувалися, що дядя Ваня скільки часу приділяє своїм хлопцям і не боїться скрізь їздити з малими дітьми.

Конец текста 110 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с.Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с.Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в Украине и всем, кто его знал, со словами благодарности.